Аугсбург

Аугсбург (Авґсбурґ[1][2][3][4], нім. Augsburg) — місто на півдні Німеччини, у Баварії, на річці Лех (правій притоці Дунаю). Має 269,45 тис. жителів (2006). Стародавнє торговельне місто Центральної Європи. У 1945—1949 роках поряд із Мюнхеном, Регенсбургом — один із центрів українців Німеччини[5]. Сучасне місто — значний промисловий центр: текстильна, машинобудівна, металообробна промисловість. Залізничний вузол.

Аугсбург
нім. Augsburg
coat of arms of Augsburgd прапор
Ратуша Ауґсбурґа
Ратуша Ауґсбурґа
Основні дані
48°22′18″ пн. ш. 10°53′54″ сх. д.
Країна Німеччина
Регіон Баварія
Столиця для Округ Швабія і Аугсбург

Межує з

— сусідні нас. пункти
Аугсбург, Айхах-Фрідберг, Штадтберген, Landkreis Friedbergd ?
Поділ
  • Augsburg-Innenstadtd, Oberhausend, Augsburg-Bärenkellerd, Augsburg-Firnhaberaud, Augsburg-Hammerschmieded, Augsburg-Lechhausend, Q760487?, Pferseed, Augsburg-Hochfeldd, Q760462?, Q760501?, Augsburg-Hochzolld, Augsburg-Haunstettend, Augsburg-Göggingend, Augsburg-Inningend, Augsburg-Bergheimd, Augsburg-Universitätsvierteld
    • Засновано 15 до н. е.
    Площа 146,93 км²
    Населення 269 450 (2006)
    · густота 1 795 осіб/км²
    Висота НРМ 326 - 471  м
    Водойма Лех, Wertachd, Singoldd
    Назва мешканців нім. Augsburger, нім. Augsburgerin і нім. Augsburgerinnen
    Міста-побратими Інвернесс (1956), Амагасакі (1959), Nagahamad (1959), Бурж (1967), Дейтон (1964), Ліберець (2001), Цзінань (2004), Чанша, Наґахама (11 квітня 1959), Майсур
    День міста Augsburg High Peace Festivald
    Телефонний код 0821
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів A
    GeoNames 6557107
    OSM r62407 ·R
    Поштові індекси 86150 – 86199
    Міська влада
    Адреса 86150 Ауґсбурґ, Максиміліанштрассе, 4
    Мер міста Paul Wengert (SPD)
    Вебсайт www.augsburg.de
    Мапа
     Аугсбург у Вікісховищі

    Історія міста

    Аугсбург — одне з найдавніших міст Німеччини, важливий університетський і регіональний центр Баварії. Розташоване при злитті гірських річок Вертах і Лех. Історія міста починається приблизно за 15 років до нашої ери, коли там постала римська військова колонія, що називалася Августа Вінделікорум (лат. Augusta Vindelicorum). Починаючи з VIII століття Аугсбург — резиденція єпископа. У 955 році єпископ Ульріх успішно оборонив місто від мадярів, яких пізніше в цьому ж році розгромив цісар Оттон I у бою біля річки Лех. У 1276 році Аугсбург став «вільним імперським містом» (нім. freie Reichsstadt) і утримував цей статус понад 500 років.

    У XV—XVI століттях Аугсбург був визначним економічним і духовним центром. У часи лютеранської Реформації тут укладено (1555) так званий Аугсбурзький релігійний мир. Тридцятилітня війна знищила місто й зупинила його культурний та економічний розквіт. У 1806 році Аугсбург став частиною Королівства Баварія. Під час Другої світової війни Аугсбург, як і інші важливі міста Німеччини, дуже постраждав від бомбардувань, у 1963 році його було відбудовано. Став столицею Швабії — провінції Баварії.

    Табір переміщених осіб і українська спільнота

    З 1945 до 1949 року в місті проживало 6000 українців. У той час та ще кілька років по тому в Аугсбурзі містилося Центральне представництво української еміграції (ЦПУЕ). В українських таборах переміщених осіб, переважно в Зомме-Казерне (нім. Somme-Kaserne), розвивалося українське культурне, наукове і суспільне життя: тут було організовано Українську вільну академію наук (УВАН), філію Українського вільного університету (УВУ), Український музей, Мистецький український рух, дві парафії, три церковні братства та 14 різних громадських організацій.

    1946 року відновлено Спілку української молоді (СУМ), закладено Інститут живих мов, продовжено діяльність української Модржанської гімназії (діяла в Чехословаччині від 1923 до 1944). У таборах діяли дитячі садки, українські народні школи, фахові школи й курси, два хори, оркестр, балет і різні гуртки самодіяльності. Від 1948 до 1950 тут містилися Українська національна рада і керівництво деяких політичних партій. Видавалися табірні газети та журнали, які друкувалися спочатку циклостилевим способом, а від 1946 також з використанням друкарської техніки.

    У Зомме-Казерне часто відбувалися різні регіональні й крайові конференції та з'їзди — як-от 1-й з'їзд Об'єднаних українських жінок (ОУЖ) (15—16 грудня 1945 року), 1-ше засідання Головної ради ЦПУЕ (4-7 березня 1949). Видрукувано кілька десятків книжок різного жанру й ілюстровано журнал «Пу-Гу». 1949 табори переведено з Аугсбурга до Лайпгайма. Деякі інституції продовжували свою діяльність у Лайпгаймі та Мюнхені.

    У таборах та приватно в Аугсбурзі жило кілька десятків визначних культурних і політичних діячів та відомих письменників: У. Самчук, Ю. Шерех, Ю. Косач, М. Орест-Зеров, В. Державин, Л. Полтава, В. Барка, Т. Осьмачка, Д. Дорошенко. Нині в Аугсбурзі діє німецький інститут Буковини, який 2000 видав підручник з української мови для німців. Живуть донька отамана Остряниці (ад'ютанта гетьмана П. Скоропадського) — графиня фон Остряниця, архітектор В. Дахно.

    16 березня 1947 року аугсбурзькі українці брали участь у художній Олімпіаді серед мешканців декількох таборів переміщених осіб в Розенгаймі. Змагання відбувались між співаками й танцюристами трьох національних громад — єврейської, литовської та української[6].

    Населення
    • 1957 — 202,5 тис.
    • 2004 — 276,2 тис.
    • 2006 — 269,45 тис.

    Музеї Аугсбурга

    Відомі люди

    Народилися

    Див. також

    Галерея зображень


    • Аугсбург - Augsburg

    Примітки
    1. Леник В. С., Рудницький Л. І. Авґсбурґ // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
    2. Авґсбурґ // Українська Загальна Енциклопедія: Книга Знання. В 3-х т / Під гол. ред. І. Раковського. — Львів; Станіславів; Коломия : Рідна школа, 1930. — Т. 1: А – Ж. — С. 11.
    3. Авґсбурґ // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Т. Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 13.
    4. Авґсбурґ // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
    5. Авґсбурґ… — С. 13.
    6. Мороз І. «У Розенгаймі, 60 літ тому…» // «Свобода», ч. 21, 25 травня 2007, с. 25

    Джерела

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.