Іна Беніта

Народилася 1 березня 1912 року в Києві, тоді Російської імперії[3]. У 1920 році майбутня актриса та її родина нпереїхали до щойно відродженої Польщі. Деякий час, наприкінці 1920-х років, Беніта жила у Парижі, де закінчила школу Sacré Cœur. Після повернення до Польщі вона продовжила освіту у Варшаві.

Іна дебютувала на сцені 29 серпня 1931 року у варшавському театральному колективі «Новий Ананас» (англ. New Pineapple) у виставі «Рай для чоловіків» («Raj dla mężczyzn»). Через рік вона дебютувала у фільмі Рішкарда Бріске «Puszcza». після такого досвіду вона знімалась, головним чином, у кіно. Крім того Беніта також виступала на сцені, в основному у варшавських ревю, таких як Кирулік Варшавський (1937), Велька Ревія (1938–39) та Алі Баба (1939).[4][5].

Під час Другої світової війни, в окупованій Німеччиною Польщі, Беніта грала у німецьких театрах за що потім її звинувачували у співпраці з нацистами. Приблизно у 1943 році вона познайомилась з австрійським офіцером Вермахту (його ім'я залишається невизначеним — за деякими джерелами він був Отто Хавер, але згідно з іншими[3], його справжнє ім'я, ймовірно, було Отто Хауер), з яким вона переїхала до Відня. Влітку 1944 року частково-єврейське походження Беніти (єврейська бабуся з боку її батька) стало відомим Гестапо, і їх обох звинуватили у злочині проти расової чистоти («Rassenschande»), що, за німецькими законами, на окупованій польській території означадло смертний вирок. Завдяки підтримці німецьких шанувальників Беніти, їх осудили згідно із законами, що діяли у Відні на той час. Її чоловіка відправили на Східний фронт. А вагітна Іна Беніта була ув'язнена у варшавській в'язниці Пав'як. Там вона народила 7 квітня 1944 року сина[4].

Звільнилась 31 липня 1944 року зі своєю новонародженою дитиною. Беніту востаннє бачили під час Варшавського повстання у серпні 1944 року. Вона та Тадеуш нібито спустились через канал каналізації та потонули. Протягом багатьох років точна дата та місце її смерті залишалися невизначеними. Ця версія, однак, була, однак, спростована.

Документи, опубліковані в листопаді 2018 року сім'єю Паш, указують, що наприкінці війни, у квітні 1945 року, вона та її син втекли до Хогегейса в Гослар, Нижня Саксонія, де у червні того ж року вона вийшла заміж за Ганса Георга Паша, з яким вона була в неформальних стосунках з 1943 року, і прийняла ім'я Інна Паш. У пари народилась ще одна дитина — донька Ріта Анна, народилася 28 липня 1945 року, померла через три дні після народження. 15 листопада 1945 року її чоловіка було вбито незабаром після того, як вона влітку 1946 чи 1947 року вирішила залишити Хогейс, а потім переїхала до Франції, де вийшла заміж за американця Ллойда Фрейзера Скаудера. 25 липня 1950 року в Ніцці народився її другий син Джон. Далі Іна (як Іна Скудер) переїхала до Марокко та Алжиру зі своєю родиною. У червні 1960 року вона приїхала до США. :ила у Камберленді (штат Пенсильванія), де померла у 1984 році[4].

• 1932 — Пуща / Puszcza — Реня
• 1933 — Бродяга / Przybłęda — Марийка
• 1933 — Його превосходительство суб'єкт / Jego ekscelencja subiekt — Аня
• 1933 — Ханка / Zabawka — Ханка Береза
• 1935 — Його сіятельство шофер / Jaśnie pan szofer — Ханя
• 1935 — Дві Іоасі / Dwie Joasie — Флора
• 1937 — Три гульвіси / Trójka hultajska — Інез
• 1938 — Серце матері / Serce matki — Ханка
• 1938 — Мої батьки розлучаються / Moi rodzice rozwodzą się — Ніна Костувна
• 1938 — Геєна / Gehenna — Льорка
• 1938 — Люди Вісли / Ludzie Wisły — Анна
• 1939 — Про що не говорять / O czym się nie mówi… — Манька
• 1939 — Доктор Мурек / Doktór Murek — Каролька
• 1939 — Чорні діаманти / Czarne diamenty — Ірена
• 1939 — Спортсмен мимоволі / Sportowiec mimo woli — Лілі Мадецька
• 1939 — Тут я керую / Ja tu rządzę — Іоася

• Актриса на сайті fn.org.pl (пол.)
• Фільмографія на сайті youtube.com