Інженерна творчість

Інженерна творчість — творчість, пов'язана з пошуком нових ідей та створенням нових технічних рішень з використанням досягнень фундаментальних наук.

Пошук ідей — найбільш високий рівень творчої діяльності людини і поки що неформалізований, пов'язаний в основному з інтуїцією пошукувача. Необхідно сміливо шукати нові ідеї, фантазувати, тому що вірогідність здійснення сміливих ідей більша, ніж обережних.

Підходи до інженерної творчості базуються на таких системних положеннях:

- при дослідженні об'єкта як системи опис його частини не має самостійного значення;

- специфіка об'єкта не вичерпується особливостями його складових частин, а пов'язана з характером взаємозв'язків між окремими частинами;

- один і той же досліджуваний об'єкт виступає як такий, що має різні характеристики, параметри, функції і структури;

- дослідження системи виявляється, як правило, невід'ємним від дослідження умов її функціонування;

- при дослідженні системи враховується залежність стану усієї системи від стану її частин і навпаки;

- аналіз тільки функціональної характеристики об'єкта досліджень може виявитися недостатнім;

- у випадку, коли джерело зміни стану системи знаходиться у самій системі, це створює передумови для її самокерування.

Інженер (конструктор або технолог) повинен бути не стільки фахівцем, який перебирає відомі варіанти, як дослідником і винахідником нових рішень, творцем і втілювачем нових ідей. При цьому дуже важлива роль інженерного (науково-технічного) прогнозування — передбачення розвитку технічних систем, конструкційних матеріалів, технологій.