Винахідник
Винахідник — людина, яка створює нові винаходи, головним чином, технічні пристрої або методи. Хоча деякі винахідники можуть бути також вченими, більшість з них — інженери, які створюють технічні новинки на базі відкриттів інших вчених. Часто винахідники покращують існуючі пристрої або комбінують їх для створення нових корисних пристроїв.
Для заохочення винахідницької діяльності у багатьох країнах світу була створена система патентів, що видаються компетентними державними органами, які засвідчують пріоритет винаходу, авторство та виняткове право на винахід. Крім того, видатні заслуги винахідників в Україні можуть бути відзначені на державному рівні шляхом присудження почесного звання "Заслужений винахідник України".
Здібність до винахідництва можна розвивати. Розроблена теорія вирішення винахідницьких завдань (ТРІЗ)[1], що пропонує величезну базу навчальних завдань, типові прийоми рішення та безліч інших інструментів, необхідних для вирішення конкретного завдання.
Див. також
- Винахід
- Хронологія винаходів людства
- Всеукраїнська профспілка винахідників та інноваторів
- Винаходи та інновації. Винахідники України
Примітки
- Альтшуллер Г. С. Найти идею: Введение в ТРИЗ — теорию решения изобретательских задач, 3-е изд. — М.: Альпина Паблишер, 2010. с. 392.
Джерела
- Альтшуллер Г. С. Найти идею: Введение в ТРИЗ — теорию решения изобретательских задач, 3-е изд. — М.: Альпина Паблишер, 2010. с. 392.
Посилання
- Винахідник // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.