Інженер-капітан-лейтенант
Інженер-капітан-лейтенант (лат. ingenium — здібність, винахідливість; і від пізнє лат. capitaneus — воєначальник і фр. lieu tenant — заступник, від lieu — місце і tenant — «посідає») — військове звання молодшого начальницького інженерного складу інженерно-корабельного складу в Військово-морських сил та Прикордонних військ з 1940 до 1971.
.svg.png.webp){kind=small} РСЧФ СРСР | ||
|
| ||
| Нашивки | Радянські військові звання | |
| Існування | 1940-1971 | |
| Категорія звань | Молодший офіцерський (військово-інженерний) склад | |
| Флот | Капітан-лейтенант | |
| Сухопутні війська/ВПС | капітан | |
| Військово-інженерний склад сухопутних сил | Воєнінженер 3 рангу (1940-1942/43) Інженер-капітан (1942/43-1971) | |
Еквівалентом звання серед командного складу було: у сухопутних силах звання капітан та капітан-лейтенант в ВМС. Серед військово-технічного складу РСЧА відповідним званням з 1942/43 років стало інженер-капітан.
Інженер-капітан-лейтенант був вище за рангом ніж старший інженер-лейтенант і нижче за рангом ніж інженер-капітан ІІІ рангу.
Історія використання
Введення звання (1940)
Указами Президії Верховної Ради СРСР від 7 травня 1940 «Про встановлення військових звань вищого командного складу Червоної Армії» (рос. «Об установлении воинских званий высшего командного состава Красной Армии») та «Про встановлення військових звань вищого командного складу Військово-Морського Флоту» (рос. «Об установлении воинских званий высшего командного состава Военно-Морского Флота») вводилися генеральські та адміральські звання для вищого командного складу. Крім того цими указами встановлювалися нові звання для інженерів корабельної служби, які дорівнювалися до звань командного складу (в сухопутних силах технічно-інженерний склад залишив свої звання до 1942/43 років). Еквівалентом звання «воєнінженер 3 рангу» серед корабельного інженерного складу стає звання «інженер-капітан-лейтенант».
1942-1943
У 1942/43 роках відбувається уніфікація військових звань різних складів та служб РСЧА та РСЧФ. З 1942 року особливі звання інженерно-технічного складу поступово скасовуються в різних службах, поки у 1943 році не були повністю скасовані. Офіцерам інженерно-технічного складу надавалися звання уніфіковані з іншим командним складом, але з додаванням попереднього позначенням «інженер-». Еквівалентом звання інженер-капітан-лейтенант в сухопутних силах та в некорабельному складі ВМС стає звання інженер-майор.
1960
Згідно з Уставом внутрішньої служби від 1960 року, відбулося розмежування військових звань офіцерів з вищою та середньою освітою. Офіцери з вищою військово-технічною (технічною) освітою встановлювалися нові звання (молодший інженер-лейтенант, інженер-лейтенант, старший інженер-лейтенант). Також підтверджувалися раніше існуючі (інженер-капітан, інженер-майор та інші). Для офіцерів які мали середню військово-технічну (технічну) освіту залишалися попередні звання (молодший технік-лейтенант, технік-лейтенант, старший технік-лейтенант, капітан технічної служби і далі до полковника технічної служби [1]).
Скасування звання (1971)
Згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 листопада 1971 року відбувається уніфікація військових звань. Серед іншого, змінам піддалися звання старших та молодших офіцерів інженерно-корабельного складу. Звання, які починалися зі слова «інженер-», замінювалися на нові аналогічні корабельному складу, з додаванням «-інженер» наприкінці звання. Внаслідок цього інженери-капітани-лейтенанти стають капітанами-лейтенантами-інженерами[2].
Такі ж процеси відбувалися в сухопутних силах та авіації, еквівалентом звання стає капітан-інженер.
Знаки розрізнення
Інженер-капітан-лейтенант мав знаки розрізнення, як у капітан-лейтенанта, у вигляді трьох стрічок на рукаві (дві середні, вище яких одна вузька). З 1942 року до цих знаків розрізнення додаються погони. Для даного звання, на погонах, притаманних для молодших офіцерів (з одним просвітом), розміщувалося по чотири малі п'ятипроменеві зірочки. Самі погони несли на собі технічну емблему.
Примітки
- Ганичев 1989:90—144.
- Ганичев 1989:94—144.
Джерела
- Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — 863 с. — 300 000 прим. (рос.)
- Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — 1600 с. — 1 000 000 прим. (рос.)
- Мурашев Г. А. Титули, чини, нагороди. 3-є видання. — СПб.: ТОВ «Видавництво «Полігон», 2003. — 347[5]с.іл. 16 стор. Кол.іл. (Історична бібліотека) — ISBN 5-89173-148-7 (рос.)
- Ганічев П. П. Військові звання. — М.: ДТСААФ, 1989. — 164 с. — ISBN 5-7030-0073-4 (рос.)
| Молодше звання Старший інженер-лейтенант |
Військово-технічний склад ВМС СРСР (1940-1971) Інженер-капітан-лейтенант |
Старше звання Інженер-капітан ІІІ рангу |