Інженер-флагман ІІІ рангу

Інженер-флагман ІІІ рангу (лат. ingenium — «здібність», «винахідливість», та нід. vlagman, від нід. vlag — прапор та нід. man — людина) — військове звання вищого начальницького інженерного складу у Робітничо-селянському Червоному флоті СРСР з 1935 до 1940.

Інженер-флагман ІІІ рангу
РСЧФ СРСР
НашивкиРадянські військові звання
Існування1935—1940
Категорія званьВищий начальницький (військово-інженерний) склад
ФлотКапітан І рангу
Сухопутні війська/ВПСКомбриг
Політичний складБригадний комісар

У 1935—1940 роках еквівалентом звання серед командного складу було: у сухопутних силах звання комбриг, у ВМС капітан І рангу[1]. Серед військово-технічного складу РСЧА відповідним званням було бригінженер.

Інженер-флагман ІІІ рангу був вище за рангом ніж воєнінженер 1 рангу і нижче за рангом від інженера-флагмана ІІ рангу.

Історія використання

1935—1940

22 вересня 1935 року, при введенні персональних військових звань[2], для начальницького складу військово-технічного складу РСЧА (та Морських Сил РСЧА), були введені окремі звання, які відрізнялися від загальновійськових. Еквівалентом звань командного складу «комбриг» (сухопутні сили), та «капітан І рангу», було звання військово-технічного складу «бригінженер» в сухопутних силах та «інженер-флагман ІІІ рангу» в військово-морських силах.

1940

Указами Президії Верховної Ради СРСР від 7 травня 1940 «Про встановлення військових звань вищого командного складу Червоної Армії» (рос. «Об установлении воинских званий высшего командного состава Красной Армии») та «Про встановлення військових звань вищого командного складу Військово-Морського Флоту» (рос. «Об установлении воинских званий высшего командного состава Военно-Морского Флота») вводилися генеральські та адміральські звання для вищого командного складу. Крім того цими указами встановлювалися нові звання для інженерів корабельної служби, які дорівнювалися до звань командного складу (в сухопутних силах технічно-інженерний склад залишив свої звання до 1942/43 років). Еквівалентом звання «бригінженер» серед корабельного інженерного складу стає звання «інженер-контрадмірал». В інших підрозділах ВМФ залишилося звання інженер-флагман ІІІ рангу, але невдовзі було скасовано і його.

Знаки розрізнення

Згідно з главою 4 наказу про введення персональних військових звань[3], інженер-флагман ІІІ рангу та відповідні порівняні до нього за рангом звання ВМС мали за знаки розрізнення одну широку стрічку.

Командний склад , військово-політичний та військово-технічний склад мали стрічки жовтого (золотого) кольору, інший начальницький склад білого (срібного) кольору. Колір між стрічками командний склад мав кольору мундиру, начальницький склад кольору служби.

Співвідношення
Рід військВідповідне звання / посада
Командний склад
Народний комісаріат внутрішніх справМайор державної безпеки [4],
введене постановою ЦВК та РНК СРСР від 7 жовтня 1935 року
(військовослужбовці прикордонних та внутрішніх військ НКВС мали військові звання, які вживалися в РСЧА)
Майор міліції
Військово-морський флотКапітан І рангу
Начальницький склад
Військово-технічний складБригінженер
військово-політичний склад усіх родів військБригадний комісар
військово-господарський склад усіх родів військБригінтендант
військово-юридичній склад усіх родів військБригвоєнюрист
військово-медичний склад усіх родів військБригврач
військово-ветеринарний склад усіх родів військБригветврач

Див. також

Примітки
  1. Слід зауважити, що у 1935—1940 роках військове звання капітан І рангу у сухопутних силах відповідало військовому званню вищого командного складу комбриг.
  2. «О введении персональных военных званий начальствующего состава РККА»
  3. «О введении персональных военных званий начальствующего состава РККА»
  4. Вєрємєєв Ю. Г. Анатомія армії Таблиці військових звань Російської Армії. Робітничо-Селянська Червона Армія 1935–1940 р.

Джерела
  • Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
  • Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
  • Мурашев Г. А. Титули, чини, нагороди. 3-є видання. — СПб.: ТОВ «Видавництво «Полігон», 2003. — 347[5]с.іл. 16 стор. Кол.іл. (Історична бібліотека) — ISBN 5-89173-148-7 (рос.)
  • Ганічев П. П. Військові звання. — М.: ДТСААФ, 1989. — 164 с. — ISBN 5-7030-0073-4 (рос.)
Молодше звання
Воєнінженер 1 рангу
Військово-технічний склад РСЧФ
СРСР
Інженер-флагман ІІІ рангу		 Старше звання
Інженер-флагман ІІ рангу
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.