Інженер-флагман І рангу

Інженер-флагман І рангу (лат. ingenium — «здібність», «винахідливість», та нід. vlagman, від нід. vlag — прапор та нід. man — людина) — військове звання вищого начальницького інженерного складу у Робітничо-селянському Червоному флоті СРСР з 1935 до 1940.

Інженер-флагман І рангу
РСЧФ СРСР
НашивкиРадянські військові звання
Існування1935-1940
Категорія званьВищий начальницький (військово-інженерний) склад
ФлотФлагман І рангу
Сухопутні війська/ВПСКомкор
Політичний складКорпусний комісар

У 1935-1940 роках еквівалентом звання серед командного складу було: у сухопутних силах звання комкор, у ВМС флагман І рангу. Серед військово-технічного складу РСЧА відповідним званням було корінженер.

Інженер-флагман І рангу був вище за рангом ніж інженер-флагман ІІ рангу і нижче за рангом від інженера-флагмана флоту.

Історія використання

1935-1940

22 вересня 1935 року, при введенні персональних військових звань[1], для начальницького складу військово-технічного складу РСЧА (та Морських Сил РСЧА), були введені окремі звання, які відрізнялися від загальновійськових. Еквівалентом звань командного складу «комкор» (сухопутні сили), та «флагман І рангу», було звання військово-технічного складу «корінженер» в сухопутних силах та «інженер-флагман І рангу» в військово-морських силах.

1940

Указами Президії Верховної Ради СРСР від 7 травня 1940 «Про встановлення військових звань вищого командного складу Червоної Армії» (рос. «Об установлении воинских званий высшего командного состава Красной Армии») та «Про встановлення військових звань вищого командного складу Військово-Морського Флоту» (рос. «Об установлении воинских званий высшего командного состава Военно-Морского Флота») вводилися генеральські та адміральські звання для вищого командного складу. Крім того цими указами встановлювалися нові звання для інженерів корабельної служби, які дорівнювалися до звань командного складу (в сухопутних силах технічно-інженерний склад залишив свої звання до 1942/43 років). Еквівалентом звання «корінженер» серед корабельного інженерного складу стає звання «інженер-адмірал». В інших підрозділах ВМФ залишилося звання інженер-флагман І рангу, але невдовзі було скасовано і його.

Знаки розрізнення

Згідно з главою 4 наказу про введення персональних військових звань[2], інженер-флагман І рангу та відповідні порівняні до нього за рангом звання ВМС мали за знаки за знаки розрізнення три стрічки (одну широку вище якої розміщувалася дві середні).

Командний склад , військово-політичний та військово-технічний склад мали стрічки жовтого (золотого) кольору, інший начальницький склад білого (срібного) кольору. Колір між стрічками командний склад мав кольору мундиру, начальницький склад кольору служби.

Співвідношення
Рід військВідповідне звання / посада
Командний склад
Народний комісаріат внутрішніх справКомісар державної безпеки 3-го рангу[3],
введене постановою ЦВК та РНК СРСР від 7 жовтня 1935 року
(військовослужбовці прикордонних та внутрішніх військ НКВС мали військові звання, які вживалися в РСЧА)
Інспектор міліції
Військово-морський флотФлагман І рангу
Начальницький склад
Військово-технічний складКорінженер
військово-політичний склад усіх родів військКорпусний комісар
військово-господарський склад усіх родів військКорінтендант
військово-юридичній склад усіх родів військКорвоєнюрист
військово-медичний склад усіх родів військКорврач
військово-ветеринарний склад усіх родів військКорветврач

Див. також

Примітки
  1. «О введении персональных военных званий начальствующего состава РККА»
  2. «О введении персональных военных званий начальствующего состава РККА»
  3. Вєрємєєв Ю. Г. Анатомія армії Таблиці військових звань Російської Армії. Робітничо-Селянська Червона Армія 1935–1940 р.

Джерела
  • Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
  • Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
  • Мурашев Г. А. Титули, чини, нагороди. 3-є видання. — СПб.: ТОВ «Видавництво «Полігон», 2003. — 347[5]с.іл. 16 стор. Кол.іл. (Історична бібліотека) — ISBN 5-89173-148-7 (рос.)
  • Ганічев П. П. Військові звання. — М.: ДТСААФ, 1989. — 164 с. — ISBN 5-7030-0073-4 (рос.)
Молодше звання
Інженер-флагман ІІ рангу
Військово-технічний склад РСЧФ
СРСР
Інженер-флагман І рангу		 Старше звання
Інженер-флагман флоту
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.