Інкубаційний період

Інкубаці́йний пері́од — проміжок часу між моментом зараження і появою перших симптомів інфекційного захворювання. Інша назва — прихований період хвороби: людина вже заражена, але хвороба себе ще не проявила.

Цей термін також може посилатися на інкубаційний період яєць, зокрема інкубаційний період пташиних яєць.

Тривалість інкубаційного періоду може варіювати від кількох годин (харчова токсикоінфекція, грип тощо) аж до десятків років (пріонові хвороби). Тривалість інкубаційного періоду також залежить від стану імунітету зараженого організму, від заражаючої дози бактерій, вірусів або інших інфекційних агентів, що потрапили в організм, і від їх патогенності й вірулентності. Протягом цього періоду ушкодження, що виникають у зараженому організмі, непомітне через наявність резервів макроорганізму, невелику кількість або недостатню активність інфекційних агентів. Як правило, під час інкубаційного періоду хвора людина не заразлива для тих, що оточують, але при деяких хворобах (вітряна віспа, гепатит А тощо) виділення збудників починається наприкінці інкубаційного періоду хвороби.