Іноземні спеціалісти в період Мейдзі

Іноземні спеціалісти, запрошені японським урядом у другій половині XIX століття, повинні були допомогти Японії запровадити нові західні технології, а також підготувати місцевих фахівців, які володіли би необхідними знаннями для експлуатації цих технологій та їхнього вдосконалення. Окрім фахівців з технічних дисциплін було запрошено чимало гуманітаріїв, які мали сприяти вивченню іноземних мов та дати ширше уявлення про західну культуру. Деякі запрошені спеціалісти паралельно займалися місіонерством.

Більше половини спеціалістів походили з англо-саксонських країн. У списку за березень 1872 року названо 214 осіб, з них 119 британців, 50 французів, 16 американців, 9 китайців та 8 вихідців з Пруссії.[1]

Приблизно такий розподіл за країнами походження зберігся і в наступні роки. За період з 1868 до 1889 року в японському уряді були досьє на 2690 іноземних контрактників, серед яких: 1127 британців, 414 американців, 333 французів, 250 китайців, 215 німців та 99 голландців.[2]

Іноземні спеціалісти дуже цінувалися й відповідно мали високу зарплатню. Зарплатня британських та американських фахівці принаймні вдвічі була більше за зарплатню, яку вони одержували в своїх країнах. Томас Вільям Кіндер, який в ті часи був директором Яноського імператорського монетного двору, одержував 1045 доларів сріблом на місяць, тоді як прем'єр-міністр Японії одержував усього 800 єн (в той час курс долара і єни співвідносилися як 1:1)[3]. 1874 року в Японії було 520 іноземців, на заробітну плату яких витрачалося 2 272 000 єн, що становило третину річного бюджету. Відповідно японський уряд був зацікавлений якомога швидше замінити надто дорогих іноземних фахівців місцевими кадрами.

Окрім фахівців, які були запрошені урядом і працювали в державному секторі, були й фахівці, найняті для роботи в приватному секторі. Таким чином, розрізняли дві групи фахівців-іноземців:

• Кан-ятоі (官雇, kan-yatoi), тобто спеціалісти для уряду, — таких, приміром, на 1875 рік налічувалося 520 осіб і їхня кількість поступово зменувалася;
• Шін-ятоі (私雇?, shin-yatoi), тобто спеціалісти приватних компаній, — таких на 1877 рік налічувалося більше 520 осіб і їхня кількість постійно зростала.

З кінцем екстериторіальності в 1899 році система іноземців-контрактників була скасована. Частина іноземців, наприклад, Лафкадіо Герн, Джосайя Кондер чи Едвін Дан, залишилася в країні на інших умовах. Деякі з фахівців, виїхавши з Японії, посприяли модернізації сусідньої Кореї.

• Період Мейдзі
• Реставрація Мейдзі
• Німецько-японські відносини
• Японсько-американські відносини
• Трансфер знань

• Dentsu Advertising Museum/Meiji Era