Інокентій Міку-Кляйн
Інокентій Міку-Кляйн (хресне ім'я Йоан, рум. Inocențiu Micu-Klein; 1692, Саду — 22 вересня 1768, Рим) — румунський церковний і культурний діяч, василіянин, греко-католицький єпископ Фаґараша в 1730—1751 роках. Один із головних представників румунського національного відродження та ініціатор руху під назвою Трансільванська школа.
| Інокентій Міку-Кляйн, ЧСВВ Inocențiu Micu-Klein | ||
 | ||
| Єпископ Інокентій Міку-Кляйн, ЧСВВ | ||
| ||
|---|---|---|
| 28 вересня 1732 — 7 травня 1751 | ||
| Обрання: | 12 липня 1729, потвердження 11 вересня 1730 | |
| Інтронізація: | 28 вересня 1732 | |
| Церква: | Румунська греко-католицька церква | |
| Попередник: | Йоан Джурджу Патакі | |
| Наступник: | Петру Павел Арон | |
| Діяльність: | католицький священник | |
| Національність: | румун | |
| Ім'я при народженні: | Йоан Міку Ioan Micu | |
| Народження: | 1692 Саду, Сібіу, Румунія | |
| Смерть: | 22 вересня 1762 Рим, Папська держава | |
| Священство: | 23 вересня 1729 | |
| Єп. хіротонія: | 5 листопада 1730 | |
Життєпис
Народився 1692 року в трансільванскому селі Саду, Габсбурзька монархія (нині жудець Сібіу, Румунія). Гімназійні студії завершив у колегії єзуїтів у Клужі. У 1722—1725 роках навчався на факультеті філософії в Академічній колегії в Клужі, а в 1725 році розпочав студії богослов'я в Трнаві.
18 листопада 1728 року, після смерті попереднього єпископа Йоана Джурджу Патакі, на виборчому синоді єпархії Фаґараша Йоан Міку-Кляйн набрав найбільше голосів, хоч ще був молодим і не мав закінчених студій. 12 липня 1729 року імператор Карл VI, призначив його новим єпископом Фаґараша. 5 вересня 1729 року йому було присвоєно звання барона, а 23 вересня того ж року Міку став священником і відразу ж вступив до Василіанського чину. Папа Климент XII підтвердив його обрання 11 вересня 1730 року і вже 5 листопада 1730 року він отримав єпископські свячення з рук мукачівського єпископа Геннадія Бізанція. Офіційна інтронізація у Фаґараші відбулася 28 вересня 1732 року. 11 грудня 1732 року єпископ Інокентій Міку-Кляйн отримав місце в Трансильванському парламенті.
Відразу після інтронізації він скликав церковний синод, який видав 20 декретів про адміністративні, дисциплінарні, сакраментальні питання. У 1737 році він переніс адміністративний центр єпархії з Фаґараша в Блаж, де в 1741 році заклав підвалини катедрального собору.
Як член Парламенту Трансільванії Інокентій Міку-Кляйн почав наполягати на виконанні Угоди про те, що перехід до греко-католицизму принесе з собою римо-католицькі привілеї для румунських мешканців та кінець кріпацтва.
Спочатку вимагаючи прав для духовенства та новонавернених, він незабаром став подавати прохання про свободу для всіх румунів. Єпископ Міку-Кляйн був тим, хто порушив питання скасування кріпацтва за сорок років перед його скасуванням (де-факто в Трансільванії кріпацтво було скасоване в 1786 році). Його наполегливість у відстоюванні прав і свобод для румунського народу зрештою призвела до того, що в 1744 році його вислано до Риму зі щомісячною пенсією, а 7 травня 1751 року він офіційно пішов у відставку з посади єпископа Фаґараша.
Помер 22 вересня 1768 року в Римі, похований у церкві святих мучеників Сергія і Вакха.
Галерея
- Інокентій Міку-Кляйн
Будинок Інокентія Міку-Кляйна в Фаґараші, збудований у 1727 році. Фото 2008 р.
Лист із підписом: Joannes In[nocentius] L[iber] B[aron] Klein Vescovo di Fogarasi
Церква святих мучеників Сергія і Вакха в Римі. Гравюра Джузеппе Вазі з 1750 року
Надгробна плита Інокентія Міку-Кляйна в церкві святих мучеників Сергія і Вакха в Римі
Примітки
Джерела
- Corneliu Albu. Pe urmele lui Ion-Inocențiu Micu-Klein. — Bucharest 1983.
- Augustin Bunea. Din istoria Românilor. Episcopul Ioan Inocențiu Klein (1728—1751). — Blaj 1900.
- Dumitru Stăniloae. Lupta și drama lui Inocențiu Micu Clain // Biserica Ortodoxă Română, 88. — Bucharest 1968.
- Aloisiu Tăutu. Testamentul și moartea Episcopului Inocențiu Micu-Klein // Buna Vestire, 9. — Rome 1970.
Посилання
- Bishop Ioan Inocențiu Klein (Micu), O.S.B.M. † // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)