Інсектициди

В залежності від шляхів, якими інсектициди проникають в організм комахи, їх розділяють на 4 групи — кишкові, контактні, системні, фуміганти.

Кишкові інсектициди, що потрапляють в організм комахи через рот, — більшість неорганічних з'єднань миш'яку (арсенати кальцію, магнію, барії, свинцю, арсеніт кальцію), кремнефторіди і фториди металів, тіодіфеніламін і група спеціальних препаратів (ейлани, мітін, ірган і ін.), що використовуються для захисту шерсті і хутра від молі.

Контактні інсектициди, які проникають в організм комахи через шкірні покрови, — органічні сполуки фосфору, хлору, азоту і сірки, піретріни і піретроїди.

Системні, або внутрішньорослинні, інсектициди поглинаються корінням і листям рослин переміщаються по судинній системі з живильними речовинами і роблять рослини отруйними для паразитуючих комах — метилмеркаптофос, фосфамід тощо. Системні інсектициди (фосфорорганічні) використовують також для боротьби з ектопаразитами тварин (після введення препарату кров тварини стає токсичною для комах), для дератизації (гинуть тварина — резервуар інфекції і її переносники-паразити). Для боротьби з вошивістю у людини у виняткових випадках застосовують бутадіон. При однократному прийомі кров людини протягом двох тижнів зберігає інсектицидні властивості.

Фуміганти, або дихальні інсектициди, потрапляють в організм комах в пароподібному або газоподібному стані через трахейну систему в процесі дихання. До них належать, наприклад, гексахлорбутадієн і дихлорфос. В цю ж групу можна включити тонкорозмелені силікати й мінеральні олії, що порушують функції дихальних органів комах.

Прийнята класифікація інсектицидів умовна оскільки більшість з них може проникати в організм комахи одночасно декількома шляхами. У зв'язку з цим деякі препарати відносять до тієї або іншої групи, враховуючи основний шлях надходження їх в організм комахи.

Інсектициди застосовують способами обприскування, обпилювання, холодного розпилення (небуалізація), фумігації, протравлення тощо. Форми препаратів всілякі — дусти, емульсії або суспензії, змочувані порошки і таке інше.

Окрім хімічних інсектицидів також існують біологічні. Біологічні інсектициди – це вузькоспеціалізовані мікроорганізми і продуковані ними специфічні біотоксини направленої дії, призначені для боротьби з імаго і личинками шкодочинних комах, кліщів і комарів.[1]

Для виробництва біологічних ісектицидів використовуються гриби-паразити родів Beauveria[2], ооміцети Lagenidium[3].

Виробництво інсектицидів у цілому збільшується. В той же час світове виробництво неорганічних інсектицидів, таких, як сполуки миш'яку і фтору, через їхню високу отруйність, систематично скорочується, а у ряді країн Європи зовсім припинено.

За мірою отруйності для людини і теплокровних тварин інсектициди ділять на 4 групи: сильнодійні (летальна доза до 50), високотоксичні (50—200), середньотоксичні (200–1000), малотоксичні (понад 1000 міліграмів на 1 кілограм маси). Тривалість дії інсектицидів на рослинах або в організмі тварин дуже різниться — від одного дня до декількох років. Щоб попередити несприятливу дію інсектицидів — потрапляння у водоймища, отруєння бджіл, джмелів і інших комах-обпилювачів, паразитичних і хижих комах, накопичення в тваринах і рослинних продуктах, в кормах і тощо, необхідно суворо дотримуватися правил їх зберігання, використання і транспортування. Зберігати інсектициди потрібно у запакованому вигляді, дотримуючись санітарних норм. Зберігання біля житлових приміщень, ферм по утриманню тварин та водойм дуже шкідливе для здоров'я. Завантаження та розвантаження повинно проводитись у захистному одязі, для захисту від токсичної дії інсектицидів.

• ІНСЕКТИЦИДИ // Фармацевтична енциклопедія
• ІНСЕКТИЦИДИ // ЕСУ