Інсоляційне вивітрювання
Інсоляційне вивітрювання (від лат. "солюм" - сонце) — процес руйнування гірських порід в результаті їх розтріскування при різких коливаннях температур, особливо від нагрівання сонцем. Інсоляційне вивітрювання гірських порід характерне для районів з різкоконтинентальним кліматом[1]. Зокрема, спостерігається у Північній півкулі — внутрішніх областях Північної Америки і Євразії, Східна і Центральна Сибір.
Інсоляційне вивітрювання - різновид фізичного вивітрювання[2] і має місце не тільки на Землі. Сонячна інсоляція, сонячний вітер разом з ударами метеоритів є причинами руйнування гірських порід і утворення реголіту на планетах Сонячної системи.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.