Інсорсинг
Інс́орсинг — створення власних автономних структурних одиниць (компаній), що надають спеціалізовані послуги, як підрозділам підприємства, так і зовнішнім контрагентам. Зазвичай відбирають стандартні, загальні для кількох підрозділів оперативні процеси і доручають виконувати їх автономному центру спільного обслуговування. За надані підрозділам компанії послуги він стягує з кожного з них плату, пропорційну обсягом послуг. Найчастіше застосовують для процесів, пов'язаних з:
- фінансами (обробка витрат, нарахування заробітної плати);
- трудовими ресурсами (ведення трудових записів працівників, тренінги);
- інформаційними системами (системна підтримка, навчання).
Головна перевага інсорсингу полягає в наочності схеми бюджету. А традиційним розвитком інсорсінгової компанії, її своєрідним переродженням з компанії абонентського обслуговування комп'ютерів, є її продаж якого-небудь гравцеві ІТ-ринку. Продаж свого ІТ-підрозділу, по-перше, дозволяє материнському підприємству заробити. По-друге, тут же з покупцем укладається договір про клієнтське обслуговування. У такому випадку гарантується звичний рівень обслуговування, усталені стандарти й інші переваги ІТ-аутсорсингу.
Причини інсорсингу
Інсорсинг відбувається по двох причинах:
- інсорсинг з причини наявності тимчасової надлишкової потужності (це рішення базується на низьких граничних витратах при збільшенні завантаження драйвера процесу);
- інсорсинг через наявність конкурентної переваги (наявність ефективного процесу, наявність унікального ресурсу, бази даних, технології).
Ці два випадки схожі. Відмінність полягає в тому, що невживана потужність у першому випадку характеризується величиною операцій певного процесу. У даному ж випадку невживана потужність характеризується наявністю альтернативних напрямків використання конкурентної переваги — тобто тут слід використовувати концепцію ієрархічності витрат.
Реалізація інсорсингового проекту
Щоб реалізувати інсорсинговий проект компанії, необхідно здійснити:
- розробку економічної моделі;
- уточнення правових аспектів діяльності компанії-інсорсера;
- реєстрацію відповідної юридичної особи, а також отримання всіх ліцензій та дозволів;
- розробку каталогу послуг, схеми тарифікації та системи тарифів;
- підготовку типових договорів і угод щодо рівня сервісу (SLA);
- проведення інвентаризації та передачі ІТ-активів інсорсеру;
- планування організаційно-штатної структури інсорсера і здійснення переказу співробітників;
- створення служби (або декількох служб) замовника;
- планування бюджету проекту і річного бюджету інсорсера;
- укладення договору між інсорсером і замовником;
- переукладання договорів із зовнішніми провайдерами послуг.
Приклади інсорсингу
- використання бази даних клієнтів, отриманої при продажі певного виду товару для продажу або просування іншого товару
- використання ноу-хау або унікальних кадрів, спочатку призначених для одного виду діяльності, для іншого виду діяльності.
Інформація, необхідна для розгляду рішення про інсорсинг включає в себе:
- вартість виду діяльності та його практичну потужність, величину стандартної ставки драйвера витрат
- інформацію про фактичну потужність, рівні завантаження
- інформацію про альтернативи продажу вільної потужності та її економічних параметрів.