Інститут біології тварин НААН України

3 листопада 1960 року був створений Український науково-дослідний інститут фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. До 1962 році інститут був у системі Української академії сільськогосподарських наук, у 1962 році перейшов у підпорядкування Академії наук УРСР, а з 1963 року — у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства УРСР. З січня 1970 року інститут підпорядкований Південному відділенню Всесоюзної академії сільськогосподарських наук.

Після створення в Україні у 1990 році Української академії аграрних наук у 1992 році інститут отримав нову назву — Інститут фізіології і біохімії тварин УААН.

У 1997 році відбулося об’єднання Інституту фізіології і біохімії тварин УААН з Інститутом землеробства і тваринництва західного регіону УААН і створення на їх базі Інституту землеробства і біології тварин УААН.

Під такою назвою Інститут землеробства і біології тварин УААН функціонував до 10 квітня 2000 року, коли було знову його розділено і утворено Інститут біології тварин УААН та Інститут землеробства і тваринництва західного регіону. З 2010 року інститут має назву Інститут біології тварин НААН.

Головним ідеологом заснування і першим директором Українського науково-дослідного інституту фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин (УНДІФБСГТ) був член-кореспондент Академії наук УРСР, академік Української академії сільськогосподарських наук, доктор біологічних наук, професор Степан Зенонович Ґжицький.

Впродовж існування Інституту його директорами були:

• 1960—1961 рр. — академік Української академії сільськогосподарських наук С. З. Ґжицький;
• 1961—1962 рр. — кандидат біологічних наук М. Т. Балашов;
• 1962—1972 рр. — доктор біологічних наук, професор З. П. Скородинський;
• 1972—1993 рр. — академік УААН П. З. Лагодюк;
• 1993—1998 рр. — академік НААН В. В. Снітинський;
• 1998—2001 рр. — член-кореспондент НААН І. Б. Ратич;
• 2001—2019 рр. — академік НААН В. В. Влізло;
• з 2019 р. — доктор біологічних наук Ю. Т. Салига.

У першому штаті інституту нараховувалося 8 наукових співробітників і 32 науково-технічні працівники.

Основні завдання, які були поставлені перед створеним Інститутом, це розробка теоретичних питань фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин, координація наукових досліджень з фізіології, біохімії і живлення сільськогосподарських тварин. У процесі становлення Інституту тематика науково-дослідних робіт удосконалювалась, виникали нові та розширювались існуючі напрями досліджень.

Дослідження Інституту були спрямовані на з'ясування біохімічних механізмів, що лежать в основі прояву основних фізіологічних функцій, а саме: травлення, відтворення, резистентності, адаптації, а також на вивчення біологічних основ росту і розвитку тварин, одержання екологічно безпечних продуктів тваринництва, біохімічних і молекулярно-біологічних основ виробництва і використання нових кормових добавок, вітамінів, лікувально-діагностичних препаратів.

З часу заснування Український науково-дослідний інститут фізіології і біохімії с.-г. тварин був головною організацією наукових програм і виконував науково-дослідні роботи та їх координацію з питань фізіології і біохімії в межах України з проблеми «Розробка фізіолого-біохімічних основ підвищення продуктивності с.-г. тварин». До координаційно-методичної ради наукових програм у різні періоди їх виконання входили провідні вчені науково-дослідних інститутів і навчальних установ УРСР. Робота координаційно-методичної ради з проблеми «Розробка фізіолого-біохімічних основ підвищення продуктивності с.-г. тварин» отримала належну оцінку обраної у 1990 році Президії УААН, яка зберегла за інститутом статус координатора досліджень з питань фізіології та біохімії тварин. Інститут фізіології і біохімії тварин УААН був призначений головною установою науково-методичного центру «Фізіологія тварин».

За період існування Інституту біології тварин НААН зроблено великий внесок у теорію і практику тваринництва та ветеринарної медицини. Науковцями Інституту підготовлено і видано 54 монографії, 25 підручників, 12 книг, 13 довідників і 8 брошур, десятки інструкцій, настанов, ТУ, а також розроблено корми, кормові добавки, премікси, ветеринарні препарати, які мають широке використання та застосування. В Інституті одержано 52 авторських свідоцтва, 160 патентів, видано понад 88 методичних рекомендацій та вказівок, запропоновано 58 методик, що використовуються як у виробництві, так і в лабораторній і науковій роботі. (станом на 1.01.2016 р).

У 1961 році в Інституті було відкрито аспірантуру з біохімії і розмноження сільськогосподарських тварин за спеціальностями: 03.00.04 — «біохімія», 03.00.13 — «фізіологія людини і тварин». За період існування Інституту в його лабораторіях підготовлено понад 50 докторів і понад 300 кандидатів наук.

Напрями діяльності інституту:

• вивчення фундаментальних проблем фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин, птиці, риб;
• розроблення біотехнологічних методів підвищення відтворювальної здатності тварин;
• дослідження молекулярних механізмів формування імунного потенціалу у тварин і розробка способів його підвищення;
• вивчення етіологічних факторів і морфогенетичних чинників виникнення пріонних інфекцій та розробка нових методів їх діагностики і профілактики;
• дослідження впливу екологічних чинників на фізіолого-біохімічний статус організму тварин і розроблення способів одержання екологічно чистої продукції тваринництва;
• розробка генетико-біохімічних тестів для інтенсифікації селекційного процесу у тваринництві.

Інститут є науково-методичним центром у якому функціонує координаційно-методична рада з виконання Програми наукових досліджень № 43 «Адаптаційні процеси у високопродуктивних сільськогосподарських тварин за впливу екологічних та кліматичних чинників» («Фізіологія і біохімія тварин»)

Наукові дослідження виконують 82 наукових працівників, з них 17 докторів наук та 57 кандидатів наук, 1академік, 8 професорів.

Інститут є засновником і видавцем наукових журналів — «Біологія тварин» та «Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок».

В інституті проводиться підготовка наукових кадрів через аспірантуру («Біохімія», «Фізіологія людини і тварин») та докторантуру («Біохімія», «Фізіологія людини і тварин»).

При інституті працює Спеціалізована вчена рада К 35.368.01  із захисту кандидатських дисертацій за за науковою спеціальністю 03.00.04 «Біохімія» (сільськогосподарські, біологічні, ветеринарні науки)

Директором Інституту біології тварин НААН з 2019 року є доктор біологічних наук Юрій Салига.

У інституті функціонує 10 лабораторій.

• Лабораторія обміну речовин імені Степана Гжицького
• Лабораторія фізіології, біохімії та живлення птиці
• Лабораторія біохімії адаптації та онтогенезу тварин
• Лабораторія живлення та біосинтезу продукції жуйних
• Лабораторія екологічної фізіології та якості продукції
• Лабораторія молекулярної біології та клінічної біохімії
• Лабораторія імунології
• Лабораторія біотехнології відтворення
• Лабораторія розведення та селекції тварин
• Лабораторія інтелектуальної власності та аналітичних досліджень

• Вчені Інституту біології тварин і їх вклад у розвиток фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин в Україні = Scientists of the Institute of animal biology and their contribution to the development of physiology and biochemistry of farm animals in Ukraine / голов. ред. акад. НААН Влізло В. В.; упоряд. і наук. ред. чл.-кор. НААН Ратич І. Б.; Ін-т біології тварин НААН. — Львів: Посвіт, 2019. — 293 с. — ISBN 978-617-7624-98-0.
• Історія Інституту біології тварин НААН України (1960-2010) / В. В. Влізло та ін.; за ред. акад. НААН України В. В. Влізла та чл. кор. НААН України Р. С. Федорука4 НААН України та ін. — Львів; Дрогобич: Посвіт, 2010. — 324 с. — ISBN 978-966-2248-52-4.

• Сайт інституту