Інститут біохімії імені О. В. Палладіна НАН України

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України був заснований у 1925 році в Харкові як Український біохімічний інститут Народного Комісаріату освіти УРСР. Це був перший інститут біохімії на теренах СРСР, та один із перших українських науково-дослідних інститутів.

Інститут біохімії імені О. В. Палладіна НАН України
Приміщення Інституту
Приміщення Інституту
Основні дані
Засновано 1925
Приналежність НАН України
Контакт
Ключові особи академік НАН України
Комісаренко Сергій Васильович
Адреса Україна
вул.. Леонтовича, 9,
м. Київ, 01011
Вебсторінка biochemistry.org.ua/index.php/uk/home-uk-ua-sp-470

Засновник Інституту, академік Олександр Володимирович Палладін залишався його незмінним директором до лютого 1969 року. Пізніше інститут очолювали В. А. Бєліцер (1969—1972), М. Ф. Гулий (1972—1977), В. К. Лішко (1977—1988), С. В. Комісаренко (1989—1992), Г. В. Донченко (1993—1998). З травня 1998 року Директором Інституту є С. В. Комісаренко.

У 1926 році академік С. О. Палладін засновує «Український біохімічний журнал» — перший біохімічний журнал у СРСР

У грудні 1931 року Український біохімічний інститут Народного Комісаріату освіти УРСР було переведено з Харкова до Києва і включено до складу Академії наук УРСР під назвою Інститут біохімії АН УРСР. Під час Німецько-радянської війни Інститут був евакуйований до Уфи, де зусилля колективу було сконцентровано на дослідженнях із проблем біохімії зсідання крові. Зокрема вивчали кровоспинну та прискорюючу загоєння ран дію аналогів вітаміну К — метилнафтохінону (вітаміну К3) і його водорозчинного препарату вікасолу.

Історія

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України був заснований у 1925 році в Харкові як Український біохімічний інститут Народного комісаріату освіти УРСР. У 1931 році він був включений до складу Академії наук УРСР і переїхав з Харкова до Києва. Це був перший Інститут біохімії на теренах СРСР і один з перших науково-дослідних закладів України. Засновник Інституту — академік Олександр Володимирович Палладін залишався його незмінним директором до лютого 1969 року. Пізніше Інститут очолювали В. А. Бєліцер (1969-1972), М. Ф. Гулий (1972—1977), В. К. Лішко (1977—1988), С. В. Комісаренко (1989—1992), Г. В. Донченко (1993—1998). З травня 1998 року директором Інституту є Сергій Васильович Комісаренко.

Напрямки досліджень

  • вивчення структури, фізико-хімічних властивостей і біологічних функцій складних білкових і надмолекулярних систем;
  • з'ясування біохімічних механізмів регуляції метаболічних процесів за допомогою низькомолекулярних біологічно активних речовин (вітамінів, коферментів, пептидів, іонів металів тощо);
  • розробка сучасних технологій одержання і практичного застосування біологічно активних препаратів, діагностикумів та біосенсорів для медицини, промисловості і сільського господарства.

Наукові школи та засновники

  • біохімії нервової системи — О. В. Палладін, В. К. Лішко;
  • біохімії м'язів — О. В. Палладін, Д. Л. Фердман, М. Д. Курський, С. О. Костерін;
  • біохімії вітамінів та коферментів — О. В. Палладін, С. І. Винокуров, Р. В. Чаговець, В. П. Вендт, А. Г. Халмурадов, Г. В. Донченко;
  • регуляція метаболізму, біосинтез і біологічні властивості білків та ліпідів — М. Ф. Гулий, Д. О. Мельничук, Н. М. Гула;
  • структура і функції білка — В. О. Бєліцер, Т. В. Варецька, Е. В. Луговський, Л. В. Медвєдь;
  • біохімія ферментів — О. С. Циперович, С. О. Кудінов;
  • біохімія імунітету — С. В. Комісаренко.

Інститут випускає наукові журнали «Біотехнологія» і «Український Біохімічний Журнал».

В Інституті функціонує засноване О. В. Палладіним Українське біохімічне товариство. Його президентом в наш час[коли?] є С. В. Комісаренко. Товариство разом з Інститутом регулярно проводять з'їзди — важливі форуми не тільки біохіміків, але й учених суміжних спеціальностей. У 1994 році Українське біохімічне товариство було прийнято до Федерації Європейських біохімічних товариств (FEBS) як рівноправний член.

Загальна кількість працюючих у Інституті становить близько 400 осіб, з яких — 2 академіки (С. В. Комісаренко, С. О. Костерін) та 4 члени-кореспонденти (Н. М. Гула, Е. В. Луговськой, Г. В. Донченко, М. В. Скок) НАН України, понад 20 докторів (серед них О. Г. Мінченко) і 80 кандидатів наук. На базі Інституту успішно функціонують такі позаструктурні підрозділи, як «Біотехнологія» — філія кафедри біохімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інформаційний центр з біотехнології, Центр аналітичних досліджень системи гемостазу, Випробувальний біологічний центр. З 1973 р. в Інституті працює Меморіальний музей О. В. Палладіна, який став центром вивчення і пропаганди історії біохімії в Україні. З часу заснування Інституту біохімії і донині його співробітники беруть активну участь у вихованні наукової зміни на всіх етапах: від навчання учнівської і студентської молоді до підготовки фахівців високої кваліфікації кандидатів і докторів наук. Аспірантуру за ці роки закінчили понад 300 осіб. На базі Інституту працює Спеціалізована вчена рада, яка приймає до захисту дисертації на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата біологічних наук зі спеціальностей «Біохімія» і «Біотехнологія».

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.