Інститут історії АН СРСР

Інститут історії Академії наук СРСР — науково-дослідний заклад при Академії наук СРСР. В ньому проводились дослідження народів СРСР, історії країн Європи, Північної та Південної Америки. Створений 1936 року, включивши до свого складу Інститут історії Комуністичної академії та Історично-археографічний інститут АН СРСР; 1938 року було відкрито Ленінградське відділення. 1968 року Інститут розділено на Інститут історії СРСР АН СРСР та Інститут загальної історії АН СРСР.

Структура

  • Директор Інституту
  • Вчена рада Інституту, два помічники директора, вчений секретар та його помічник.
  • Шість секторів Інституту:
    • історії СРСР
    • світової історії
    • стародавнього світу
    • середньовіччя (керівник: 1936–1952 Євген Космінський)
    • нової історія (керівник: В'ячеслав Волгін)
    • допоміжних історичних дисциплін
  • ленінградське відділення Інституту

1955 року група з візантієзнавства була перетворена на сектор історії Візантії, який очолив Євген Космінський, а після його смерті Зінаїда Удальцова.

Джерела

  • ВРЕ[недоступне посилання з червня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.