Інтерактивне унаочнення даних

Інтерактивне унаочнення (візуалізація) даних — спосіб графічного представлення інформації, що дозволяє користувачеві взаємодіяти з системою відображення інформації і спостерігати реакцію системи, безпосередньо маніпулюючи елементами на графіку та пов’язуючи їх між собою.

Огляд

Даний спосіб подання інформації використовується для візуального аналізу змін співвідношень, взаємозв'язків, тенденцій і закономірностей в досліджуваному наборі однорідних властивостей предметів або явищ за допомогою введення користувачем даних. Введені користувачем дані поділяються на:

Аналіз і прогнозування результатів матчу
  1. Вибір із запропонованих значень (без зміни бази даних )
  2. Власні дані користувача (з внесенням змін до бази даних)

Введення власних даних дозволяє користувачеві аналізувати свої варіанти, робити власні прогнози і практично симулювати процес. Інфографічні зміни відбуваються відповідно до програмно реалізованих алгоритмів.

Аналітика форми команд на ЧС-2014

Дана концепція знаходить застосування в наукових і статистичних дослідженнях (прогнозуванні, інтелектуальному аналізі даних ), ігрових і навчальних процесах (а також тестуванні) в рамках педагогічного дизайну. З появою динамічних способів відображення веб-сторінок інтерактивна візуалізація даних отримала великий розвиток в веб-розробці, де вона часто застосовується на новинних, оглядових та аналітичних сайтах, а також в системах бізнес-аналітики; цю технологію часто називають інтерактивної інфографікою[1].

Перші розробки статистичних систем з елементами інтерактивної графіки, що дозволяє безпосередньо змінювати дані, були зроблені в кінці 1960-х років. Перша повноцінна система інтерактивної візуалізації, названа PRIM-9, була розроблена в 1974 році[2].

Спосіб взаємодії
  • Малювання: працює за допомогою миші для керування пензлем, безпосередньо змінюючи колір або гліф елементів графіка. Кисть іноді є покажчиком, а іноді працює, малюючи контур навколо точок; контур може бути неправильної форми, як "ласо". Малювання найбільш часто використовується, коли наявно кілька графіків і існує певний механізм зв'язку між ними. Існує кілька різних концептуальних моделей для малювання і ряд загальних механізмів зв'язування. Використання пензля може бути постійною операцією, змінюючи властивості виділених точок, так і тимчасовим, коли точки повертають первісний вигляд після того, як пензель змінить положення.
  • Фарбування: перефарбування корисне, коли ми хочемо згрупувати точки в кластери, а потім приступити до використання інших операцій, таких як обхід, для порівняння груп.
  • Ідентифікація: маркування або встановлення мітки, яка пов'язана з певним елементом чи категорією даних. При наведенні курсора на точку на діаграмі з'являється мітка, що описує елемент графіка.
  • Масштабування: відображає дані у вікно візуалізації і змінює область вибраних даних. Масштабування зазвичай використовується для збільшення областей скупчення даних, а також може використовуватися для зміни співвідношення сторін графіка, щоб виявити різні особливості даних.
  • Зв'язування: пов'язує елементи, вибрані на одному графіку, з елементами на іншому графіку. Найпростіший вид зв'язку, один-до-одного, де на обох графіках показані різні проекції одних і тих же даних, а точка на одному графіку точно відповідає одній точці на іншому. При використанні областей графіків маніпулювання на будь-якій частині області має той же ефект, що і маніпулювання на всьому графіку, і еквівалентна вибору всіх випадків у відповідній категорії. Навіть коли деякі елементи графіка представляють більше одного випадку, основне правило зв'язування все ж пов'язує один випадок в одному графіку з одним і тим же випадком в інших графіках. Зв'язування також може здійснюватися за категоріальної змінної, наприклад за ідентифікатором об'єкта, так що всі значення даних, що має такий об'єкту, виділяються на всіх видимих ​​графіках

Примітки
  1. Интерактивная инфографика с анимациями CSS и SVG. habr.com (рос.). Процитовано 6 січня 2020.
  2. Milestones in the history of thematic cartography, statistical graphics, and data visualization.

Див.також

Література
  • Паклин Н. Б., Орешков В. И. Визуализация данных // Бизнес-аналитика. От данных к знаниям. — 2. — СПб.: Питер, 2013. — С. 173—210. — ISBN 978-5-459-00717-6.
  • Bowman K. P. An Introduction to Programming with IDL: Interactive Data Language. — Amsterda ; Boston: Academic Press, 2005. — 304 p. — ISBN 9780120885596.
  • McDonald J. A. Interactive Graphics for Data Analysis. PhD Dissertation. — Stanford University, 1982. — 60 p.
  • Murray S. Interactive Data Visualization for the Web. — Sebastopol, CA: O'Reilly Media, 2013. — 272 p. — ISBN 978-1-4493-3972-2.
  • Theus M., Urbanek S. Interactive Graphics for Data Analysis: Principles and Examples. — Boca Raton: Chapman and Hall/CRC, 2008. — 290 p. — ISBN 9781584885948.
  • Young F. W., Pedro M. Valero-Mora, Friendly M. Visual Statistics: Seeing Data with Dynamic Interactive Graphics. — 1 edition. — Hoboken, N.J: Wiley-Interscience, 2006. — 363 p. — ISBN 9780471681601.
  • Lankow, J. and Ritchie, J. and Crooks, R. Interactive Inforgraphics // Infographics: The Power of Visual Storytelling. — Wiley, 2012. — 264 p. — ISBN 9781118420065.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.