Інтерлюдія
Інтерлюдія (від лат. inter — між і ludus — гра) — жанр англійської комедійної драми, що виникає на зламі XV—XVI століть. На відміну від інтермедій, яку розігрували між діями п'єси, інтерлюдія є самостійним драматичним твором. Найближче вона стоїть до фарсу. Серед дійових осіб інтерлюдії — священики, жителі міст, селяни, які, зіткнувшись, сваряться. Інтерлюдія зі своїми елементами побутового реалізму стає попередницею побутової комедії. Характери інтерлюдії, як і в інших комічних жанрах середньовічного європейського театру, не виходили за межі типового зображення. Найвідоміші п'єси цього жанру створив Джон Хейвуд у XVI сторіччі («Продавець індульгенцій та чернець», «Чотири П», «Джоан, його дружина Тіб і священик сер Джан»). Інтерлюдія стає ланцюжком між середньовічною та ренесансною англійською драматургією.
Посилання
- Інтерлюдії, інтермедії // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 548. — 1000 екз.
- Інтерлюдія // Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007. — С. 307.
- [https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n427/mode/2up Інтерлюдія] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 428.
- Інтерлюдія // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 228. — 634 с.
- Інтерлюдії до драми Митрофана Довгалевського «Комическое дѣйствіе» // Українські інтермедії XVII — XVIII ст. Київ, 1960.
- Інтерлюдії до драми Митрофана Довгалевського «Властотворній образ» // Українські інтермедії XVII — XVIII ст. Київ, 1960.
- Із інтерлюдій до драми «Стефанотокос» // Українські інтермедії XVII — XVIII ст. Київ, 1960.
- Із інтерлюдій до тріумфального акту «Синопсис, или краткое видѣніе декламаціи» // Українські інтермедії XVII — XVIII ст. Київ, 1960.
- Інтерлюдії до драми Георгія Кониського «Воскресеніе мертвых» // Українські інтермедії XVII — XVIII ст. Київ, 1960.