Інтерфейс (Java)

Інтерфейси визначаються наступним синтаксисом (порівняйте з визначенням класу Java):

[видимість] interface InterfaceName [успадкуваання інших інтерфейсів] {
    константні оголошення
    абстрактні оголошення методів
}

Тіло інтерфейсу містить абстрактні методи, та оскільки всі методи в інтерфейсі є, за визначенням, абстрактними, ключове слово abstract не потрібно. Так як інтерфейс вказує на відкриту поведінку типу, всі методи неявно є public методами. Таким чином, простий інтерфейс може бути визначений як

public interface Predator {
       boolean chasePrey(Prey p);
       void eatPrey(Prey p);
}

Оголошення внутрішнього класу всередині тіла інтерфейсу неявно є static, final і public.[2]

Синтаксис реалізації інтерфейсу використовує наступне визначення:

... implements InterfaceName[, інший інтерфейс, ще один, ...] ...

Наприклад,

public class Lion implements Predator {

        @Override
        public boolean chasePrey(Prey p) {
               // програма переслідування здобичі (спеціалізація левів).
        }

        @Override
        public void eatPrey(Prey p) {
               // програма поїдання здобичі (спеціалізація левів)
        }
}

Якщо клас реалізує інтерфейс, але не реалізує всі його методи, він повинен бути позначений як abstract . Якщо клас є абстрактним, очікується, що один з його підкласів реалізує ці нереалізовані методи, або, якщо будь-який з підкласів абстрактного класу не реалізує всі методи інтерфейсу, цей підклас повинен бути знову позначений міткою abstract. Класи можуть реалізовувати кілька інтерфейсів:

 public class Frog implements Predator, Prey { ... }

Інтерфейси можуть мати спільні методи класу:

class Animal implements LikesFood, LikesWater {
    boolean likes() {return true;}
}

Однак даний клас не може реалізовувати той самий або аналогічний інтерфейс декілька разів:

class Animal implements Shares<Boolean>, Shares<Integer> ...
// помилка: повторення інтерфейсу

Інтерфейси зазвичай використовуються в мові Java для функцій зворотного виклику (callback),[3] оскільки Java не дозволяє багаторазове успадкування класів, і не дозволяє передавати методи (процедури) як аргументи функцій. Тому для того, щоб передати деяку дію як параметр цільовому методу, поточний підхід полягає у створенні класу, що реалізує потрібний інтерфейс, та передачі посилання на нього у цільовий метод. Цей підхід базується на так званій таблиці віртуальних методів, що супроводжує кожен об'єкт, та яка допомагає викликати метод потрібного інтерфейсу об'єкта без фактичного знання його типу.

Інтерфейси можуть розширювати декілька інших інтерфейсів, використовуючи наступний синтаксис:

 public interface VenomousPredator extends Predator, Venomous {
         //interface body
 }

що є дозволеним і визначає надінтерфейс. Зверніть увагу на те, що багаторазове успадкування дозволене, на відміну від класів. Також зауважте, що Predator і Venomous можуть визначати або успадкувати методи з однаковими параметрами та порядком типів, скажімо kill(Prey p). Коли клас реалізує VenomousPredator він реалізує обидва методи одночасно.