Іоанн (Кратіров)

Із родини священиків. Отримав домашню освіту.

1850 – поступив до Тотемського духовного училища, яке закінчив у 1854.

1860 – закінчив повний курс Вологодської духовної семінарії.

1864 – закінчив Московську духовну академію.

9 листопада 1864 – призначений на посаду наставника у вищому і середньому відділеннях Вологодської духовної семінарії.

24 квітня 1867 – зведений в ступінь магістра богослов’я.

15 листопада 1867 – за проханням переміщений на ті ж дисципліни до Ярославської духовної семінарії, де 9 березня 1868 призначений помічником інспектора, а 10 липня – членом семінарського правління для присутності у педагогічних зібраннях.

31 серпня 1870 – переведений до Московської духовної академії і затверджений там секретарем Ради та Правління.

Кратірова запросили до Санкт-Петербургу чиновником по особливих доручень та ректором семінарії, але він відмовився.

7 квітня 1883 – був призначений ректором Харківської духовної семінарії, 7 травня рукопокладений в диякона, 8 травня – в священики, 5 червня – в протоієрея.

Завдяки йому була зведена нова будівля семінарського гуртожитку для викладачів.

4 серпня 1884 – був головою Харківської єпархіальної училищної ради та відповідальним редактором богословсько-філософського часопису «Віра та розум».

5 вересня 1888 став вдівцем.

6 березня 1893 – був пострижений в чернецтво з іменем Іван, 7 березня – зведений в сан архімандрита.

25 квітня 1893 – в Санкт-Петербурзі відбулася хіротонія в єпископа Сумського, вікарія Харківської єпархії.

17 січня 1895 — єпископ Єлисаветградський, вікарій тієї ж єпархії.

23 серпня 1895 – переведений до митрополита Палладія Раєва єпископом Нарвським, вікарієм Санкт-Петербурзької єпархії, 31 серпня призначений ректором Санкт-Петербурзької духовної академії.

3 жовтня - 25 грудня 1898 – під час хвороби, а потім смерті митрополита Палладія Раєва тимчасово керував Санкт-Петербурзькою єпархією.

3 лютого 1899 – призначений єпископом Саратовським та Царицинським на місце архієпископа Миколи Налімова.

29 грудня 1899 — почесний член Санкт-Петербурзької духовної академії.

Восени 1902 – викликаний Синодом до Санкт-Петербургу.

12 березня 1903 – звільнений від управління Саратовської катедри і призначений членом Московської Синодальної Контори та управителем Ставропігіальним Симоновим монастирем.

5 грудня 1908 – був звільнений від посади штатного члена та від настоятельства в Симоновому монастирі без пенсії.

Помер 12 лютого 1909 – помер.

• (рос.) Иоанн (Кратиров Иван Александрович) // Православна енциклопедія. Т. 23, С. 412—413
• (рос.) Иоанн (Кратиров) на сайте «Русское православие»
• (рос.) Иоанн (Кратиров), епископ Саратовский и Царицынский
• Катанский А. Л. (рос.) Воспоминания старого профессора. С 1847 по 1913 год