Іоанн (Кратіров)

Єпископ Іоанн (у світі Іван Олександрович Кратіров; 27 липня 1839, село Лохта, Тотемський повіт, Вологодська єпархія — †12 лютого 1909, Москва) — український релігійний діяч фіно-угорського походження. Ректор Харківської духовної семінарії. Єпископ Сумський ВПСРІ. Єпископ Саратовський та Царицинський. Богослов.

Єпископ Іоанн
Єпископ Саратовський та Царицинський
3 лютого 1899  12 березня 1903
Церква: Російська православна церква
Попередник: Миколай (Налімов)
Наступник: Єрмоген (Долганов)
тимчасовий управитель
Санкт-Петербурзької єпархії
3 жовтня  25 грудня 1898
Попередник: Палладій (Раєв)
Наступник: Антоній (Вадковський)
Єпископ Нарвський,
вікарій Санкт-Петербурзької єпархії
23 серпня 1895  3 лютого 1899
Попередник: Никандр (Молчанов)
Наступник: Никон (Софійський)
Єпископ Елисаветградський,
вікарій Харківської єпархії
17 січня  23 серпня 1895
Попередник: Акакій (Заклинський)
Наступник: Тихон (Морошкін)
Єпископ Сумський,
вікарій Харківської єпархії
25 квітня 1893  17 січня 1895
Попередник: Володимир (Шимкович)
Наступник: Петро (Дугов)
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна академія
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Іван Олександрович Кратіров
Народження: 27 липня 1839(1839-07-27)
село Лохта, Тотемський повіт, Вологодська єпархія
Смерть: 12 (25) лютого 1909(1909-02-25) (69 років)
Москва
Чернецтво: 6 березня 1893
Єп. хіротонія: 25 квітня 1893

 Іоанн у Вікісховищі

Життєпис

Із родини священиків. Отримав домашню освіту.

1850 – поступив до Тотемського духовного училища, яке закінчив у 1854.

1860 – закінчив повний курс Вологодської духовної семінарії.

1864 – закінчив Московську духовну академію.

9 листопада 1864 – призначений на посаду наставника у вищому і середньому відділеннях Вологодської духовної семінарії.

24 квітня 1867 – зведений в ступінь магістра богослов’я.

15 листопада 1867 – за проханням переміщений на ті ж дисципліни до Ярославської духовної семінарії, де 9 березня 1868 призначений помічником інспектора, а 10 липня – членом семінарського правління для присутності у педагогічних зібраннях.

31 серпня 1870 – переведений до Московської духовної академії і затверджений там секретарем Ради та Правління.

Кратірова запросили до Санкт-Петербургу чиновником по особливих доручень та ректором семінарії, але він відмовився.

7 квітня 1883 – був призначений ректором Харківської духовної семінарії, 7 травня рукопокладений в диякона, 8 травня – в священики, 5 червня – в протоієрея.

Завдяки йому була зведена нова будівля семінарського гуртожитку для викладачів.

4 серпня 1884 – був головою Харківської єпархіальної училищної ради та відповідальним редактором богословсько-філософського часопису «Віра та розум».

5 вересня 1888 став вдівцем.

6 березня 1893 – був пострижений в чернецтво з іменем Іван, 7 березня – зведений в сан архімандрита.

25 квітня 1893 – в Санкт-Петербурзі відбулася хіротонія в єпископа Сумського, вікарія Харківської єпархії.

17 січня 1895 — єпископ Єлисаветградський, вікарій тієї ж єпархії.

23 серпня 1895 – переведений до митрополита Палладія Раєва єпископом Нарвським, вікарієм Санкт-Петербурзької єпархії, 31 серпня призначений ректором Санкт-Петербурзької духовної академії.

3 жовтня - 25 грудня 1898 – під час хвороби, а потім смерті митрополита Палладія Раєва тимчасово керував Санкт-Петербурзькою єпархією.

3 лютого 1899 – призначений єпископом Саратовським та Царицинським на місце архієпископа Миколи Налімова.

29 грудня 1899 — почесний член Санкт-Петербурзької духовної академії.

Восени 1902 – викликаний Синодом до Санкт-Петербургу.

12 березня 1903 – звільнений від управління Саратовської катедри і призначений членом Московської Синодальної Контори та управителем Ставропігіальним Симоновим монастирем.

5 грудня 1908 – був звільнений від посади штатного члена та від настоятельства в Симоновому монастирі без пенсії.

Помер 12 лютого 1909 – помер.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.