Іоанн V Милостивий

Іоанн Милостивий (грец. Ιωάννης ο Ελεήμων; помер за різними версіями між 616—620 роками, Аматус) — Александрійський патріарх. Пам'ять відзначається в день його смерті — 25 листопада (12 листопада за юліанським календарем).

Іоанн V Милостивий
Релігія: християнство
Дата народження: не раніше 550
Місце народження: Аматус, Ayios Tykhonasd, Лімасол, Кіпр[1]
Дата смерті: не раніше 619 і не пізніше 620
Місце смерті: Аматус, Ayios Tykhonasd, Лімасол, Кіпр[1]
Країна:  Візантійська імперія
 Іоанн V Милостивий у Вікісховищі

Біографія

Син Єпіфанія, сановника (губернатора) на острові Кіпр. Народився в Амафунт (Лімасол). Втративши дружину і дітей, почав вести аскетичне життя, піклувався про бідних. Не будучи ні ченцем, ні кліриком був обраний, за бажанням народу на патріарший престол. Рішення було затверджено імператором Іраклієм. Ставши патріархом в 610 році, він порахував усіх жебраків в Олександрії і роздав їм все своє майно. Іоанн послав милостиню до Гробу Господнього, давав у себе притулок і допомогу бідним, викуповував полонених. Його благодійна діяльність знайшла своє відображення в житійної літератури (наприклад, у Дмитра Ростовського — Житіє Іоанна Милостивого, патріарха Олександрійського). Боровся з єрессю монофізитів. Аріани були прийняті Церквою за часів святого Іоанна V Милостивого без повторної хіротонії[2].

Коли перси, вторгшись в Єгипет, погрожували Александрії, і її жителі стали розбігатися, Іоанн відправився в Константинополь клопотати про негайне надсилання військ для захисту міста, але на шляху, зупинившись в своїй батьківщині, місті Амафунт, помер близько 619 року.

Канонізація

Церква зарахувала його до лику святих як святителя. Перше житіє святителя Іоанна було написано вже в VII столітті його сучасником Леонтієм Неаполітанським. У Метафраста розповідається про чудеса, що відбувалися біля мощей, після його смерті. Мощі його знаходилися в Константинополі, в 1249 році перевезено в Венецію; інші частини мощей з 1489 року в Будапешті (сьогодні в Братиславі). Також відомо про знаходження мощей патріарха Іоанна в наступних афонських монастирях: Діонісіат (правиця), Ватопед, Пантократор, Дохіар і Каракал.

Див. також
  • Євлогій Скитський — учень Іоанна Милостивого, православний аскет VII століття, відомий за своїми видіннями, які стали одним із сюжетів чернечої іконографії.
  • Віталій Олександрійський — преподобний старець, який проповідував олександрійським повіям. Історія про нього включена в житіє святителя Іоанна.

Примітки
  1. Dictionnaire de spiritualité. Ascétique et mystique — 60000 с. — ISSN 0336-8106
  2. Schismatics who returned to the Church and became Saints. Schismatics who returned to the Church and became Saints. Процитовано 30 червня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.