Іонафан (Кополович)

Архієпископ Іонафан (в миру Кополович Іван Михайлович, 08 червня 1912(19120608), Олешник 21 травня 1990, Мукачево )[1] — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Кишинівський і Молдавський.

Архієпископ Іонафан
Кополович Іван Михайлович
Архієпископ Кишинівський і Молдавський
11.10.1972  12.05.1987
Церква: Російська православна церква
Попередник: Варфоломей Гондаровский
Наступник: Серапіон Фадеев
Єпископ Тамбовський і Мічурінський
08.06.1970  11.10.1972
Попередник: Антоній Кротевич
Наступник: Дамаскін Бодрий
Екзарх Північної і Південної Америки та Алеутських островів
07.10.1967  10.04.1970
Попередник: Іоанн Вендланд
Наступник: Єпархія скасована
Єпископ Берлінський і Середньоєвропейський
23.06.1966  07.11.1967
Попередник: Кіпріан Зернов
Наступник: Володимир Котляров
 
Альма-матер: Карловацька духовна семінарія
Науковий ступінь: Доктор богослов'я
Діяльність: Диякон, пресвітер
Ім'я при народженні: Кополович Іван Михайлович
Народження: 8 червня 1912(1912-06-08)
Олешник, Виноградівський район, Закарпатська область
Смерть: 21 травня 1990(1990-05-21) (77 років)

Нагороди:

Орден святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня

Біографія

Народився в с. Олешник Виноградівського р-ну на Закарпатті Початкова школа (1923), Ужгородська гімназія (1927). Богословська семінарія у Сремських Карловцях (1932). Писар єпархіального управління Мукачівсько-Пряшівської єпархії (1932). Диякон (21.11.1933), протодиякон (7.01.1935). Дійсна військова служба в чехословацькій армії (1.10.1935—29.02.1936). Священик (19.05.1936). Архіваріус єпархіального управління Мукачівсько-Пряшівської єпархії (1935), церковний референт (1937), секретар (1939). З посади усунутий угорськими військами. Учитель Закону Божого в Хустській гімназії (1941). У грудні 1944 р. у складі делегації їздив до Москви по питанню включення Мукачівсько-Пряшівської єпархії до складу Російської православної церкви. Член президії і перший заступник голови Хустського міського народного комітету (1944). Член Народної Ради Закарпатської України (1944). Голова надзвичайної комісії з обліку шкоди, розслідуванню та встановленню злочинів, заподіяних німецько-угорськими загарбниками під час окупації Закарпаття (1945). Секретар Мукачівсько-Ужгородської православної єпархії (1944). Адміністратор російських і угорських православних приходів і представник Патріаршого престолу в Угорщині (1949). Протоієрей (1947). Настоятель кафедрального собору в Мукачевому та секретар єпархіального управління (1954). Помічник єпископа у Пряшеві (Словаччина) (1955). Доктор богослов'я. Єпископ (1966). Викладач Московської духовної академії, єпископ Берлінський і Середньоєвропейський, екзарх Північної і Південної Америки та Алеутських островів, єпископ Тамбовський і Мічурінський, архієпископ Кишинівський і Молдавський. За станом здоров'я вийшов на пенсію (1987).

Помер 21 травня 1990 р. в Мукачевому. Похований на Чернечій горі в Мукачевому.

Нагороди

  • 1937 р. — набедреник і червоний пояс
  • 1939 р. — протоієрейська камилавка
  • 1944 р. — протоієрейський наперсний хрест
  • 1949 р. — хрест із прикрасами
  • 1951 р. — палиця
  • 1954 р. — другий хрест із прикрасами
  • 1955 р. — митра
  • 1964 p. — Орден свв. Кирила і Мефодія 3-ї степені
  • 1982 р. — Орден прп. Сергія Радонезького 2-ї степені
  • 1983 р. — св. кн. Володимира 2-ї степені

Література

  • Довганич О., Кополович І.М. // Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи XX століття. — Ужгород: Ґражда, 2007. — С. 171—172.
  • Поточний архів Мукачівсько-Ужгородської православної єпархії.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.