Іосиф Оптинський

Іо́сиф О́птинський (в миру Іван Юхимович Литовкін, 2 [14] листопада 1837, село Городище, Харківська губернія — 9 [22] травня 1911, Оптина пустинь) — священник православної церкви. Прославлений у лику преподобних в 2000 році, входить в Собор 14-ти преподобних старців Оптиної пустині.

Іосиф Оптинський
преподобний
У миру: Іван Юхимович Литовкін
У чернецтві: Іосиф
Народився 2 (14) листопада 1837(1837-11-14)
село Городище Старобільського повіту Харківської губернії
Помер 9 (22) травня 1911(1911-05-22) (73 роки)
Оптина пустинь
Канонізований в серпні 2000 року Архієрейським собором Руської православної церкви
У лику преподобний
Головна святиня мощі у Володимирському храмі Оптиної пустині

Біографія

Народився 2 (14) листопада 1837 року у селі Городище Харківської губернії. Батько, Юхим Омелянович, був в селі головою. Іван був другим сином у родині (в сім'ї було шестеро дітей: три сина і три доньки). Названий на честь улюбленого святого батьків — Іоанна Милостивого.

Коли йому було чотири роки, помер батько, а в одинадцять років він залишився без матері — Марії Василівни.

Грамоти навчила його старша сестра Олександра, яка пізніше прийняла постриг у Борисівському монастирі з іменем Леоніда. Залишившись без спадку, був вимушений рано влаштуватися на роботу — спочатку у трактирі, а потім у бакалійній лавці.

В 1861 році збирався відправитися паломником у Київ, але сестра-монахиня порадила відправитися в Оптину пустинь. Тут, після зустрічі і бесіди зі старцем Амвросієм, він і вирішив залишитися. У монастирі він став духовним чадом та келейником старця Амвросія.

На початку виконував послух помічника кухаря в скиту, і незабаром його призначили келейником старця Амвросія.

15 (27) квітня 1864 року був пострижений у рясофор з ім'ям Іоанн.

16 (28) липня 1872 року пострижений в мантію з іменем Іосиф (на честь преподобного Іосифа Піснеписця).

В 1877 році рукоположений в сан ієродиякона.

1 (13) жовтня 1884 року рукоположений в сан ієромонаха.

В лютому 1888 року Іосиф тяжко захворів і, в очікуванні смерті, 14 (26) лютого 1888 його постригли в схиму. Після того як він видужав, був призначений помічником старця Амвросія.

В 1891 році, після смерті преподобного Амвросія, став, разом із старцем Анатолієм, духовником Шамординської обителі.

У кінці 1893 року коли захворів скитоначальник і загальновідомий духовник преподобний Анатолій, послух духівника було передано Іосифу. А в січні 1894 року, після смерті преподобного Анатолія, він був призначений скитоначальником.

На третій день Великодніх свят, 11 (24) квітня 1911 року, старець захворів.

9 (22) травня 1911 року о 10 годині 45 хвилин преподобний Іосиф помер.

16 жовтня 1988 року відбулося обретення мощей преподобного.

У 1996 році причислений до лику місцевих святих Оптиної пустині, а в серпні 2000 року, Ювілейним Архієрейським Собором Руської Православної Церкви, — прославлений для загального вшанування[1].

Мощі преподобного Іосифа знаходяться у Володимирському храмі Оптиної пустині.

Примітки
  1. Деяние Юбилейного Освященного Архиерейского Собора Русской Православной Церкви о канонизации подвижников благочестия

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.