Іскендер Азнауров

Іскендер Азнауров народився 16 серпня 1956 року в Узбекистані у селі Гала-Асія Бухарської області у сім'ї турків-месхетів. У 1963 році пішов до середньої школи, яку закінчив у 1973 році. Після проходження військової служби в Україні у місті Черкеськ в 1978 році він вступив до Ташкентського інституту іригації, який закінчив у 1983 році. Потім він деякий час працював в районі Ахангаран Ташкентської області.

У 1989 році після кровопролитних подій в Ферганській долині Узбекистану, як і сотні тисяч турків-месхетів, був змушений залишити цей край та у 1990 році разом зі своєю родиною переїхав до Азербайджану у селище Кюр Шамкірського району. Тут він працював на приладобудівному заводі.[2]

Коли розпочалися бойові дії в ході Карабаської війни, у квітні 1992 року Іскендер Азнауров добровольцем увійшов до лав новостворених Збройних сил Азербайджану. У місті Шиних з вежі, що наразі носить його ім'я, він завдавав удари по вірменських позиціях, внаслідок чого було знищено чотири артилерійських оснащень вірмен та підірвано кілька складів боєприпасів.[1] Перед наступальними діями влітку 1993 року Азнауров, відкривши вогонь, зруйнував пост вірмен, які після цього визначили грошову винагороду за його голову.[3] Азнауров був призначений командувачем артилерією в військовій частині N. Він завдав значних втрат вірменським збройним силам в операціях у Башкенді, «Мутутару», «Ердагі», «Скеля Кафтар» та «Камінь Лезгі» .[4]

Він героїчно загинув 18 квітня 1993 року під час битви під «Орукдашем». Його поховали в Алеї шехідів у Баку.[2]

Був одружений, має 3 доньок.[1]

Серед азербайджанського народу відомий як Артилерист Іскендер.

У 2013 році знято документальний фільм «Герої непохитної фортеці» (азерб. «Alınmaz qalanın qəhrəmanları»), що присвячений життєвому та бойовому шляху Азнаурова та трьох інших національних героїв — Мазахіра Рустамова, Ільхама Алієва та Айтекіна Мамедова. У 2018 році на кіностудії «Яддаш» знято фільм під назвою «Погляд Іскендера» (азерб. «İsgəndərin sorağında»).[5]