Азербайджанська мова

Азербайджанська мова (азерб. Azərbaycan dili آذربایجان دیلی[3], Azərbaycan türkcəsi آذربایجان تورکجه‌سی, türk dili تورک دیلی) належить до огузької підгрупи тюркської групи алтайської сім'ї мов. Поширена в Азербайджані, Грузії, Ірані, Іраку, Туреччині. Азербайджанською розмовляють близько 23 мільйонів людей.

Азербайджанська мова
Azərbaycan dili, آذربایجان دیلی, Азәрбајҹан дили[note 1]
Поширена в  Азербайджан,  Іран,  Грузія,  Росія,  Україна,  Туреччина
Регіон Кавказ, Близький Схід
Носії 23 млн. (2018)[1]
Писемність латинське письмо, Перська абетка, кирилиця і арабська абетка
Класифікація

Алтайська сім'я

Тюркська
Огузька
Офіційний статус
Офіційна

 Азербайджан
 Росія

Регулює Національна академія наук Азербайджану
Коди мови
ISO 639-1 az
ISO 639-2 aze
ISO 639-3 aze;
azj — північно-азербайджанська (Азербайджан)
azb — південно-азербайджанська (Іран)

Азербайджанська мова має 4 діалектні групи: східну, західну, північну, південну. Відмінності діалектів полягають головним чином у фонетиці і лексиці.

Близькоспоріднена з турецькою та кримськотатарською мовами (раніше вважалося, що і азербайджанська, й кримськотатарська є діалектами турецької мови, але сучасні мовознавці так не вважають). Літературна мова розвивається з 13 ст. В основі сучасної літературної мови лежать шемахинський і бакинський діалекти.

Писемність

Писемність до 1929 на основі арабського алфавіту, в 1929-39 на основі латинського алфавіту, з 1939 — на основі кирилиці. У 2001 році Азербайджан остаточно повернувся до вживання латинського алфавіту.

Арабиця Кирилиця Латиниця Вимова IPA
ﺍА аA aɑː
ﺏБ бB bb
ﺝҸ ҹC cʤ
چЧ чÇ çʧ
ﺩД дD dd
ﻩЕ еE eɛ
عӘ әƏ əæ
ﻑФ фF ff
گҜ ҝG gɡʲ
ﻍҒ ғĞ ğɣ
ﺡ, ﻩҺ һH hh
ﺥХ хX xx
یЫ ыI ıɯ
یИ иİ iɪ
ژЖ жJ jʒ
کК кK kk
ﻕГ гQ qɡ
ﻝЛ лL ll
ﻡМ мM mm
ﻥН нN nn
ﻭО оO oɔ
ﻭӨ өÖ öœ
پП пP pp
ﺭР рR rr
ﺙ, ﺱ, ﺹС сS ss
ﺵШ шŞ şʃ
ﺕ, ﻁТ тT tt
ﻭУ уU uu
ﻭҮ үÜ üy
ﻭВ вV vv
یЈ јY yj
ﺫ, ﺯ, ﺽ, ﻅЗ зZ zz

Приклад

«Заповіт» Т. Шевченка азербайджансьою мовою[4] (переклав Сулейман Рустам):

Vәsiyyәt

    Mən öləndə, məni basdırarsınız,

    Yüksək bir təpədə, bir dağ başında.

    Elə bir yerdə ki, görünsün yalnız

    O gözəl Ukrayna... Onun daşında,

    Onun tarlasında, geniş çölündə,

    Mən öləndən sonra, görüm nələr var!

    Sevdiyim Dneprin şən sahilində

    Nədən söhbət açır quduz dalğalar!

    Mənim Ukraynamdan yuyub aparsa,

    Dnepr yad qanını mavi dənizə,

    Onda mən sözümü deyərəm qısa,

    Unudub tarlanı, dağı… nə isə,

    Son verib fəğana, son verib aha,

    Dua eyləyərəm onda Allaha.

    Çiçək açmayınca bax, bu arzular,

    Edərəm yenə də hər şeyi inkar.

    Məni basdırınız, üsyan ediniz,

    Qırıb yox ediniz o qandalları.

    Düşmənin qanını axıtmaqla siz

    Azad olarsınız, biliniz barı.

    Mən isə gələcək böyük, şən, xoşbəxt,

    O azad və yeni ailənizdə

    Xatırlayarsız, hər zaman hər vaxt,

    Adımı çəkərək şən dilinizdə..

Південноазербайджанська мова

Південноазербайджанською розмовляють в іранському Азербайджані (історичному Азербайджані) і, меншою мірою, в сусідніх регіонах Іраку та Туреччини з меншими громадами в Сирії.

Див. також

Нотатки
  1. Колишний кириличний алфавіт, використовувався в Азербайджанської РСР.

    Примітки
    1. South Azerbaijani at Ethnologue (21st ed., 2018) plus North Azerbaijani at Ethnologue (21st ed., 2018)
    2. Конституция Республики Дагестан, Глава 1, Статья 11 (рос.)
    3. Azerbaijani, South. Ethnologue (англ.). Процитовано 31 березня 2021.
    4. Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.