Історія трубопровідного транспорту природного газу

Історія трубопровідного транспорту природного газу

Ще в давнину «горюче повітря» природний газ з вулканічних тріщин, збирали за допомогою очеретяних трубочок в шкіряні бурдюки і на в'ючних тваринах або морських судах перевозили в країни, населення яких сповідувало зороастризм — культ вогню. За 200 років до н. е. в китайських провінціях Юнань, Шу-Гуань і Шансі природний газ по бамбуковим трубах подавався від місць його виділення або видобутку до місць споживання, де його використовували для опалення, освітлення, приготування їжі та випарки розсолу.

У VII столітті неподалік від селища Сурахани, поблизу Баку, де були природні виходи газу на поверхню землі, був побудований храм вогнепоклонників. Газ підводився в храм по глиняних трубах.

У 1825 р під Фредонії (США) був побудований перший металевий (свинцевий) трубопровід для подачі газу споживачам.

У 1883 році Піттсбург став першим великим містом, що постачається природним газом[1] Інші міста постачалися газом ситуативно — у випадку, якщо поряд була газова свердловина.

Перший великий газопровід від промислів на півночі штату Індіана до Чикаго протяжністю 195 км і діаметром 200 мм був збудований в 1891 р. Але цей трубопровід відрізнявся перекачуванням газу при низькому тиску. Газопроводи високого тиску на великі відстані стали можливими після введення в 1911 р. оксиацетиленового зварювання, і особливо після того, як електродугове зварювання стало популярним у 1920-х рр.

І надалі трубопровідний транспорт газу розвивався переважно в США. У 1928…1932 рр. були побудовані великі магістральні газопроводи від родовища Панхендл в Чикаго і Детройт (протяжністю 1570 і 1375 км відповідно). Потім став до ладу Теннесійський газопровід довжиною близько 2000 км, по якому газ родовищ Техасу подавався в Західну Вірджинію.

На Кавказі перші газопроводи місцевого значення з'явилися в 1880—1890 рр. в районі Баку. У 1925—1936 рр. в районі Баку було споруджено кілька газопроводів діаметром 300 … 400 мм невеликої довжини для транспортування попутного нафтового газу з довколишніх нафтових родовищ.

У вересні 1944 р Державний комітет оборони СРСР прийняв рішення про спорудження магістрального газопроводу Саратов — Москва діаметром 325 мм і довжиною 843 км. Газопровід запущено у 1946 р.

Газопровід Дашава — Київ — перший магістральний газопровід в Україні. Есплуатація газопроводу розпочалася 1 жовтня 1948 року. Будівництво труби розпочалося у 1946 році — офіційно 6 серпня- і вже за два роки вона була готова до транспортування природного газу.

Загальна протяжність — 509,6 км, діаметр труби — 500 мм, пропускна здатність — 1,5 млн м³ на добу. 1948 року природний газ із цієї труби отримав і Тернопіль. Було створено Управління з експлуатації газопроводу «Дашава-Київ», яке мало у своєму складі 5 районних управлінь у містах Тернопіль, Красилів, Бердичів, Київ та у с. Гніздичів. Цей день вважається днем народження теперішнього «Київтрансгазу».

У 1968-1969 рр. був побудований найпівнічніший в світі магістральний газопровід Мессояха — Норильськ діаметром 720 мм і довжиною 671 км.

Газопровідна система Надим — Урал — Центр діаметром 1220 … 1420 мм і протяжністю 3600 км, побудована в 1974 р, бере початок від родовища Ведмеже.

Унікальною і не має аналогів у світі, є система трансконтинентальних газопроводів великого діаметра, що беруть початок від Уренгойського родовища. Основним проектом трубопровідного будівництва в 1986—1990 рр. стала шестиниткова газотранспортна система для подачі Ямбургського газу в центр країни і на експорт. Загальна протяжність входять в цю систему газопроводів (Ямбург — Єлець I, Ямбург — Єлець II, Ямбург — Тула I, Ямбург — Тула II, Ямбург — Поволжі, Ямбург — Західний кордон) становить 28,7 тис. км. На магістралях споруджено 170 компресорних станцій.

Протяжність газопроводів, що перебувають у віданні РАО «Газпром», на 1 січня 2003 становила близько 150 тис. км, що перевищує протяжність російських нафто- і нафтопродуктопроводів разом узятих.

Більше 60 % газопроводів мають діаметр 1220 … 1420 мм, а понад 35 % працюють з тиском 7,5 МПа. Перекачування газу здійснюють 254 компресорні станції сумарною потужністю 42,5 млн кВт. Середня дальність транспортування газу становить близько 2500 км.

Література

Примітки

  1. Daniel Yergin, The Prize (New York: Simon & Schuster, 1991) 76.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.