Ітапекуру

Не варто плутати із річкою Ітапікуру у штаті Байя (Бразилія).

Ітапекуру

Річка Ітапекуру в місті Тимбірас
Річка Ітапекуру на мапі водних басейнів Бразилії
6°28′59″ пд. ш. 45°52′25″ зх. д.
Витік штат Мараньян
• координати 6°43′17″ пд. ш. 45°50′21″ зх. д.
висота, м ~560 м
Гирло затока Сан-Жозе, (Атлантичний океан)
• координати 2°45′32″ пд. ш. 44°09′20″ зх. д.
висота, м 0 м
Похил, м/км 0,37 м/км
Басейн затока Сан-Жозе Атлантичний океан
Країни:  Бразилія
Прирічкові країни:  Бразилія:
    Мараньян
Регіон Мараньян[1]
Довжина 897 км (1 500 км)
Площа басейну: 54 027 км²
Середньорічний стік 253 м³/с (станція в Кантангеді за 222 км від гирла)
470 м³/с (у гирлі)
Притоки: Alpercatas Riverd, Pirapemas Riverd, Q22016429? і Peritoró Riverd
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 3397919
 Медіафайли у Вікісховищі


Ітапекуру (порт. Rio Itapecuru) річка у північно-східній Бразилії протікає штатом Мараньян, та впадає в затоку Сан-Жозе Атлантичного океану і належить до його водного басейну.

Географія

Річка починає свій витік на північному хребті Сьєрра-даз-Алпекатас, Бразильського нагір'я, на кордоні муніципалітетів Формоза-да-Сьєрра-Негра та Сан-Раймунду-дас-Мангабейрас, в південній частині штату Мараньян.

Тече в північному напрямку, територією штату Мараньян, в нижній течії ширина русла сягає від 50 до 120 м. Впадає у затоку Сан-Жозе (Атлантичний океан) у муніципалітеті Розаріу. Річка має довжину 897 км, за іншими джерелами — понад 1 500 км.[2] Площа басейну становить 54 027 км². Середньорічна витрата води на станції в Кантангеді (за 222 км від гирла), становить 253 м³/с,[3] у гирлі 470 м³/с.[2]

Живлення переважно дощове, повінь в березні — травні. Іншу частину року річка відносно маловодна. Судноплавна на ділянці 800 км від гирла.[2]

Притоки

Річка Ітапекуру на своєму шляху приймає воду великої кількості приток, найбільші із них (від витоку до гирла):[4]

  • Алперкатас (ліва)
  • Пукуман (ліва)
  • Ґамелейра (права)
  • Кодо (ліва)
  • Пірапемас (права)
  • Періторо (ліва)
    • Тапуйя (ліва)

Гідрологія

Спостереження за водним режимом річки проводилось протягом 24 років (19681992) на гідрометричній станції в Кантангеді (3°38′26″ пд. ш. 44°22′49″ зх. д.), в бразильському штаті Мараньян. Станція розташована в місті Кантангеді, і приблизно за 222 км від впадіння самої Ітапекуру в бухту Сан-Жозе Атлантичного океану.[3] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут у цей період становила 253 м³/с для водного басейну 50 800 км², що становить близько 94% від загальної площі басейну річки. За період спостереження, середній мінімальний щомісячний стік становив 58,9 м³/с (у жовтні), в той час як середній максимальний — склав 793 м³/с (в квітні). Одночасно за цей же період спостереження абсолютний мінімум стоку становив 35,1 м³/с (у вересні-жовтні), а абсолютний максимум 2 570 м³/с (у квітні).

На графіку приведено показники середньомісячної витрати води річки Ітапекуру
за 24 роки спостереження (19681992) на гідрометричній станції в Кантангеді, м³/с:

Населенні пункти

На річці розташовані населенні пункти, найбільші із них (від витоку до гирла): Мірадор, Колінас, Баррейро, Алмейда, Павоадо-де-Санта-Роза, Кашиас, Кодо, Тимбірас, Короата, Пірапемас, Кантангеді, Ітапекуру-Мірін, Розаріу.

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.