Ішварчандра Гупта

Ішварчандра Гупта (або Ішшорчондро Гупто) (бенгалі:ঈশ্বরচন্দ্র গুপ্ত, 1812 —23 січня 1859) — індійський поет, письменник, журналіст, що писав мовою бенгалі.

Ішварчандра Гупта
бенг. ঈশ্বরচন্দ্র গুপ্ত
Ім'я при народженні Кобівала
Народився 6 березня 1812(1812-03-06)
Kanchraparad, Barrackpore subdivisiond, 24 Parganas districtd, Бенгальське президентствоd, Company rule in Indiad
Помер 23 січня 1859(1859-01-23)[1] (46 років)
Колката, Британська Індія
Країна  Британська Індія
Національність Bengali Hindusd
Діяльність поет, письменник
Знання мов бенгальська
Конфесія індуїзм
Батько Харінараян Дас Гупта
У шлюбі з Маліка Гаурахарі

Життєпис

Походив з бідної сільської родини з Бенгалії. Син лікаря аюрведи Харанараяна Дас Гупти. При народжені отримав ім'я Кобівала. Виховувався своїм дядьком у Калькутті. Зміг здобути початкову освіту, втім не зміг поступити до університету. У 1827 році одружився. У 1831 році влаштувався до газети «Самбад Прабхакар», який видавав Джогендра Мохан Тагор. Працюючи тут змінив ім'я на Ішварчандра. Під впливом діячів Бенгальської Просвіти змінив свої консервативні погляду на суспільство.

У наступні роки також співпрацював з різними літературними газетами та журналами, згодом сам зайнявся створення журналів, зокрема журналів «Шомбад пробхакор» («Світило новин» з 1846 року) і «Пробхакор» («Сонце», з 1836 року), де велику увагу приділяв просвіті й водночас відновленню патріотичних настроїв. До кінця життя мешкав у Калькуті, де й помер у 1859 році.

Творчість

Тематика віршів Гупта доволі різноманітна: від опису свят, кулінарного мистецтва бенгальців до соціальної сатири і пристрасної патріотичної лірики. Свою сатиру Гупта спрямовував проти «ясновидців провидців» — схоластів і жерців («Брехливий брахман», «Закон про вдів», «Кулінізм»), преклонінням перед англійцями. Домінуючий мотив у творчості поета — любов до батьківщини, найбільш яскраво виявилася у віршах «Батьківщина», «Рідна мова», «Плантатори індиго», «Доля Індії». Стали крилатими рядки Гупта: «Навіть собаки моєї країни мені дорожче, ніж ідоли чужинців».

Джерела
  • История всемирной литературы: В 8 томах / АН СССР; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1983–1994. — Т. 6. — 1989. — С. 644–659. (рос.)
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.