Ї (письмо)

Ї (ї: ꆈꌠꁱꂷ nuosu bburma [nɔ̄sū bū̠mā]; китайська: 彝文; піньїнь: Yí wén) — назва для двох видів письма. Одне з них — традиційне письмо ї, яке є логосилабічним (існує декілька його місцевих різновидів); а друге — складове (стандартизоване в 1975 році китайським урядом).

Класичне письмо ї
Манускрипт, записаний письмом ї
Ї (логосилабічне)
Ї (складове)
ꆈꌠꁱꂷ
Вид
логосилабічне і складове
Мови різноманітні мови ї
Період
 15 ст. (?) — сьогодення
Напрям зліва направо (зараз найпоширеніший)

традиційне логосилабічне
письмо ї поки
в Юнікод не внесене
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Традиційне письмо ї

Традиційне письмо ї — логосилабічне письмо, яке вперше було засвідчене написами 15-16 століть, але могло виникнути ще раніше в часи династії Тан (618–907 роки). Існують десятки тисяч давніх рукописів, написаних традиційним письмом ї. Вважається, що спочатку існувало 1840 знаків, але потім їх кількість зросла майже до 90000, оскільки в різних районах, де проживали народи ї, виникало багато знаків з однаковим значенням. Знаки письма ї за своїм вживанням схожі на китайські, але форма їх значно відрізняється від китайських, хоча китайські впливи все ж таки присутні (наприклад, знаки для цифр, використовуємі в деяких написах). В основному, користувались цим письмом шамани. Традиційне письмо ї використовувалось для таких мов: носу, нісу, вуса насу, манці. Існують такі різновиди традиційного письма ї: для мови носу, для мови насу, для мови сані, для мови нісу. Різновид письма ї для мови носу повернутий на 90 градусів відносно інших різновидів цього письма. Існують стандартизовані форми письма ї: для мови носу (воно складове; широко використовується), для мови насу (логосилабічне; використовується, але не так широко, як складове письмо ї для мови носу), юньнаньське реформоване письмо ї (логосилабічне; компромісний варіант на основі кількох місцевих різновидів письма ї; використовується слабко). Також зараз використовуються традиційні нестандартизовані місцеві різновиди письма ї[1][2].

Складове письмо ї

Сучасне складове письмо ї (ꆈꌠꁱꂷ nuosu bburma [nɔ̄sū bū̠mā]) було стандартизоване в 1974 році китайським урядом на основі традиційного письма ї для мови носу. В 1980 році його зробили офіційним письмом ляншаньского діалекту мови носу в Ляньшань-Їйському автономному окрузі (кит. спрощ.: 凉山彝族自治州; піньїнь: Liángshān Yízú Zìzhìzhōu; носу: ꆃꎭꆈꌠꊨꏦꏱꅉꍏ). В письмі є 756 знаків для стандартного ляншаньского діалекту та 63 знаки для запису складів, використовуємих лише в словах, запозичених з китайської мови. Не всі поєднання голосних та приголосних можливі. Сучасне складове письмо ї розрізняє тони: для трьох тонів (високого, середнього, низького) використовуються окремі складові знаки, для четвертого (зростаючого) використовуються складові знаки для середнього тону в поєднанні з діакритичним знаком (надзнакова дуга). Загальна кількість знаків складового письма ї — 1164 (включно зі складовими знаками із діакритикою). Також в цьому є письмі є знак для повторення складових знаків, ꀕ (позначається як w в піньїні для мов ї; в Юнікоді цей знак неправильно названо YI SYLLABLE WU).

Знаки складового письма ї
Піньїньприголосні—bpbbnbhmmfvdtddndhnnhllgkggmghx
голоснітониМФА—[p][pʰ][b][m͡b][m̥][m][f][v][t][tʰ][d][n͡d][n̥][n][l̥][l][k][kʰ][g][ŋ͡g][h]
it[i̋]ꀀꀖꀸꁖꁶꂑꂮꃍꃢꄀꄚꄶꅑꅨꅽꆗꆷꇚꇸꈔ ꉆ
x[ǐ]ꀁꀗꀹꁗꁷꂒꂯꃎꃣꄁꄛꄷꅒꅩꅾꆘꆸꇛꇹꈕ ꉇ
[ī]ꀂꀘꀺꁘꁸꂓꂰꃏꃤꄂꄜꄸꅓꅪꅿꆙꆹꇜꇺꈖ ꉈ
p[î]ꀃꀙꀻꁙꁹꂔꂱꃐꃥꄃꄝꄹꅔꅫꆀꆚꆺꇝꇻ  ꉉ
Піньїньприголосні—bpbbnbhmmfvdtddndhnnhllgkggmghx
голоснітониМФА—[p][pʰ][b][m͡b][m̥][m][f][v][t][tʰ][d][n͡d][n̥][n][l̥][l][k][kʰ][g][ŋ͡g][h]
iet[ɛ̋]ꀄꀚ ꁚ    ꃦ    ꅬ  ꆻꇞ   ꉊ
x[ɛ̌]ꀅꀛꀼꁛꁺꂕꂲ ꃧꄄꄞꄺꅕꅭꆁꆛꆼꇟꇼꈗꈰꉋ
[ɛ̄]ꀆꀜꀽꁜꁻꂖꂳ ꃨꄅꄟꄻꅖꅮꆂꆜꆽꇠꇽꈘꈱꉌ
p[ɛ̂]ꀇꀝꀾꁝꁼꂗꂴ ꃩꄆꄠꄼ ꅯꆃꆝꆾꇡꇾꈙ ꉍ
Піньїньприголосні—bpbbnbhmmfvdtddndhnnhllgkggmghx
голоснітониМФА—[p][pʰ][b][m͡b][m̥][m][f][v][t][tʰ][d][n͡d][n̥][n][l̥][l][k][kʰ][g][ŋ͡g][h]
at[a̋]ꀈꀞꀿꁞꁽꂘꂵꃑꃪꄇꄡꄽꅗꅰ ꆞꆿꇢꇿꈚꈲꉎ
x[ǎ]ꀉꀟꁀꁟꁾꂙꂶꃒꃫꄈꄢꄾꅘꅱꆄꆟꇀꇣꈀꈛꈳꉏ
[ā]ꀊꀠꁁꁠꁿꂚꂷꃓꃬꄉꄣꄿꅙꅲꆅꆠꇁꇤꈁꈜꈴꉐ
p[â]ꀋꀡꁂꁡꂀꂛꂸꃔꃭꄊꄤꅀꅚꅳꆆꆡꇂꇥꈂꈝꈵꉑ
Піньїньприголосні—bpbbnbhmmfvdtddndhnnhllgkggmghx
голоснітониМФА—[p][pʰ][b][m͡b][m̥][m][f][v][t][tʰ][d][n͡d][n̥][n][l̥][l][k][kʰ][g][ŋ͡g][h]
uot[ɔ̋]      ꂹ   ꄥ     ꇃꇦ ꈞ ꉒ
x[ɔ̌]ꀌꀢꁃꁢ ꂜꂺ  ꄋꄦꅁ ꅴꆇꆢꇄꇧꈃꈟꈶꉓ
[ɔ̄]ꀍꀣꁄꁣ ꂝꂻ  ꄌꄧꅂ ꅵꆈꆣꇅꇨꈄꈠꈷꉔ
p[ɔ̂]ꀎꀤꁅꁤ ꂞꂼ   ꄨꅃ  ꆉꆤꇆꇩꈅꈡꈸꉕ
Піньїньприголосні—bpbbnbhmmfvdtddndhnnhllgkggmghx
голоснітониМФА—[p][pʰ][b][m͡b][m̥][m][f][v][t][tʰ][d][n͡d][n̥][n][l̥][l][k][kʰ][g][ŋ͡g][h]
ot[ő]ꀏꀥꁆꁥꂁꂟꂽ ꃮꄍꄩꅄꅛꅶꆊ ꇇꇪꈆꈢꈹꉖ
x[ǒ]ꀐꀦꁇꁦꂂꂠꂾꃕꃯꄎꄪꅅꅜꅷꆋꆥꇈꇫꈇꈣꈺꉗ
[ō]ꀑꀧꁈꁧꂃꂡꂿꃖꃰꄏꄫꅆꅝ ꆌꆦꇉꇬꈈꈤꈻꉘ
p[ô]ꀒꀨꁉꁨꂄꂢꃀꃗꃱꄐꄬꅇꅞꅸꆍꆧꇊꇭꈉꈥꈼꉙ
Піньїньприголосні—bpbbnbhmmfvdtddndhnnhllgkggmghx
голоснітониМФА—[p][pʰ][b][m͡b][m̥][m][f][v][t][tʰ][d][n͡d][n̥][n][l̥][l][k][kʰ][g][ŋ͡g][h]
et[ɯ̋]                 ꇮꈊꈦ  
x[ɯ̌]ꀓꀩ ꁩ  ꃁ ꃲꄑꄭꅈꅟꅹꆎꆨꇋꇯꈋꈧꈽꉚ
[ɯ̄]ꀔꀪ ꁪ  ꃂ  ꄒꄮꅉꅠꅺꆏꆩꇌꇰꈌꈨꈾꉛ
p[ɯ̂] ꀫ ꁫ    ꃳꄓꄯꅊꅡꅻꆐꆪꇍꇱꈍꈩꈿꉜ
Піньїньприголосні—bpbbnbhmmfvdtddndhnnhllgkggmghx
голоснітониМФА—[p][pʰ][b][m͡b][m̥][m][f][v][t][tʰ][d][n͡d][n̥][n][l̥][l][k][kʰ][g][ŋ͡g][h]
ut[ű] ꀬꁊꁬꂅꂣꃃꃘꃴꄔꄰꅋꅢꅼꆑꆫꇎꇲꈎꈪꉀ 
x[ǔ] ꀭꁋꁭꂆꂤꃄꃙꃵꄕꄱꅌꅣ ꆒꆬꇏꇳꈏꈫꉁ 
[ū] ꀮꁌꁮꂇꂥꃅꃚꃶꄖꄲꅍꅤ ꆓꆭꇐꇴꈐꈬꉂ 
p[û] ꀯꁍꁯꂈꂦꃆꃛꃷꄗꄳꅎꅥ ꆔꆮꇑꇵꈑꈭꉃ 
Піньїньприголосні—bpbbnbhmmfvdtddndhnnhllgkggmghx
голоснітониМФА—[p][pʰ][b][m͡b][m̥][m][f][v][t][tʰ][d][n͡d][n̥][n][l̥][l][k][kʰ][g][ŋ͡g][h]
urx[ṵ̌] ꀰꁎꁰꂉꂧꃇꃜꃸꄘꄴꅏꅦ ꆕꆯꇒꇶꈒꈮꉄ 
[ṵ] ꀱꁏꁱꂊꂨꃈꃝꃹꄙꄵꅐꅧ ꆖꆰꇓꇷꈓꈯꉅ 
Піньїньприголосні—bpbbnbhmmfvdtddndhnnhllgkggmghx
голоснітониМФА—[p][pʰ][b][m͡b][m̥][m][f][v][t][tʰ][d][n͡d][n̥][n][l̥][l][k][kʰ][g][ŋ͡g][h]
yt[ɨ̋] ꀲꁐꁲꂋ ꃉꃞꃺ      ꆱꇔ     
x[ɨ̌] ꀳꁑꁳꂌꂩꃊꃟꃻ      ꆲꇕ     
[ɨ̄] ꀴꁒꁴꂍꂪꃋꃠꃼ      ꆳꇖ     
p[ɨ̂] ꀵꁓꁵꂎꂫꃌꃡꃽ      ꆴꇗ     
Піньїньприголосні—bpbbnbhmmfvdtddndhnnhllgkggmghx
голоснітониМФА—[p][pʰ][b][m͡b][m̥][m][f][v][t][tʰ][d][n͡d][n̥][n][l̥][l][k][kʰ][g][ŋ͡g][h]
yrx[ɨ̰̌] ꀶꁔ ꂏꂬ  ꃾ      ꆵꇘ     
[ɨ̰] ꀷꁕ ꂐꂭ  ꃿ      ꆶꇙ     
Піньїньприголосніnghwzczznzssszhchrrnrshrjqjjnjnyxy
голоснітониМФА[ŋ][x][ɣ][t͡s][t͡sʰ][d͡z][nd͡z][s][z][t͡ʂ][t͡ʂʰ][d͡ʐ][nd͡ʐ][ʂ][ʐ][t͡ɕ][t͡ɕʰ][d͡ʑ][nd͡ʑ][ɲ][ɕ][ʑ]
it[i̋] ꉮ ꊍꊮꋐꋭꌉꌪ      ꏠꏼꐘꐱꑊꑝꑱ
x[ǐ]   ꊎꊯꋑꋮꌊꌫ      ꏡꏽꐙꐲꑋꑞꑲ
[ī]   ꊏꊰꋒꋯꌋꌬ      ꏢꏾꐚꐳꑌꑟꑳ
p[î]   ꊐꊱꋓꋰꌌꌭ      ꏣꏿꐛꐴꑍꑠꑴ
Піньїньприголосніnghwzczznzssszhchrrnrshrjqjjnjnyxy
голоснітониМФА[ŋ][x][ɣ][t͡s][t͡sʰ][d͡z][nd͡z][s][z][t͡ʂ][t͡ʂʰ][d͡ʐ][nd͡ʐ][ʂ][ʐ][t͡ɕ][t͡ɕʰ][d͡ʑ][nd͡ʑ][ɲ][ɕ][ʑ]
iet[ɛ̋]    ꊲꋔ         ꏤꐀꐜꐵꑎꑡꑵ
x[ɛ̌]ꉝꉯ ꊑꊳꋕꋱꌍꌮ      ꏥꐁꐝꐶꑏꑢꑶ
[ɛ̄]ꉞꉰ ꊒꊴꋖꋲꌎꌯ      ꏦꐂꐞꐷꑐꑣꑷ
p[ɛ̂]ꉟ  ꊓꊵꋗꋳꌏꌰ      ꏧꐃꐟꐸꑑꑤꑸ
Піньїньприголосніnghwzczznzssszhchrrnrshrjqjjnjnyxy
голоснітониМФА[ŋ][x][ɣ][t͡s][t͡sʰ][d͡z][nd͡z][s][z][t͡ʂ][t͡ʂʰ][d͡ʐ][nd͡ʐ][ʂ][ʐ][t͡ɕ][t͡ɕʰ][d͡ʑ][nd͡ʑ][ɲ][ɕ][ʑ]
at[a̋]ꉠꉱꊀꊔꊶꋘꋴꌐꌱꍆꍡ ꎔꎫꏆ       
x[ǎ]ꉡꉲꊁꊕꊷꋙꋵꌑꌲꍇꍢꍼꎕꎬꏇ       
[ā]ꉢꉳꊂꊖꊸꋚꋶꌒꌳꍈꍣꍽꎖꎭꏈ       
p[â]ꉣꉴꊃꊗꊹꋛꋷꌓꌴꍉꍤ ꎗꎮꏉ       
Піньїньприголосніnghwzczznzssszhchrrnrshrjqjjnjnyxy
голоснітониМФА[ŋ][x][ɣ][t͡s][t͡sʰ][d͡z][nd͡z][s][z][t͡ʂ][t͡ʂʰ][d͡ʐ][nd͡ʐ][ʂ][ʐ][t͡ɕ][t͡ɕʰ][d͡ʑ][nd͡ʑ][ɲ][ɕ][ʑ]
uot[ɔ̋]ꉤꉵ        ꍥ    ꏨꐄ    ꑹ
x[ɔ̌]ꉥꉶꊄꊘꊺ ꋸꌔ ꍊꍦꍾ ꎯꏊꏩꐅꐠꐹꑒꑥꑺ
[ɔ̄]ꉦꉷꊅꊙꊻ ꋹꌕ ꍋꍧꍿ ꎰꏋꏪꐆꐡꐺꑓꑦꑻ
p[ɔ̂] ꉸꊆꊚꊼ  ꌖ ꍌꍨ  ꎱꏌꏫꐇꐢ ꑔ ꑼ
Піньїньприголосніnghwzczznzssszhchrrnrshrjqjjnjnyxy
голоснітониМФА[ŋ][x][ɣ][t͡s][t͡sʰ][d͡z][nd͡z][s][z][t͡ʂ][t͡ʂʰ][d͡ʐ][nd͡ʐ][ʂ][ʐ][t͡ɕ][t͡ɕʰ][d͡ʑ][nd͡ʑ][ɲ][ɕ][ʑ]
ot[ő]ꉧꉹ ꊛꊽ  ꌗꌵꍍꍩꎀ ꎲꏍꏬꐈꐣꐻꑕꑧꑽ
x[ǒ]ꉨꉺꊇꊜꊾꋜꋺꌘꌶꍎꍪꎁꎘꎳꏎꏭꐉꐤꐼꑖꑨꑾ
[ō]ꉩꉻꊈꊝꊿꋝ ꌙꌷꍏꍫꎂꎙꎴꏏꏮꐊꐥꐽꑗꑩꑿ
p[ô]ꉪꉼꊉꊞꋀꋞꋻꌚꌸꍐꍬꎃꎚꎵꏐꏯꐋꐦꐾꑘꑪꒀ
Піньїньприголосніnghwzczznzssszhchrrnrshrjqjjnjnyxy
голоснітониМФА[ŋ][x][ɣ][t͡s][t͡sʰ][d͡z][nd͡z][s][z][t͡ʂ][t͡ʂʰ][d͡ʐ][nd͡ʐ][ʂ][ʐ][t͡ɕ][t͡ɕʰ][d͡ʑ][nd͡ʑ][ɲ][ɕ][ʑ]
et[ɯ̋]         ꍑꍭꎄꎛꎶ        
x[ɯ̌]ꉫꉽꊊꊟꋁꋟꋼꌛꌹꍒꍮꎅꎜꎷꏑ       
[ɯ̄]ꉬꉾꊋꊠꋂꋠꋽꌜꌺꍓꍯꎆꎝꎸꏒ       
p[ɯ̂]ꉭꉿꊌꊡꋃꋡ ꌝꌻꍔꍰꎇꎞꎹꏓ       
Піньїньприголосніnghwzczznzssszhchrrnrshrjqjjnjnyxy
голоснітониМФА[ŋ][x][ɣ][t͡s][t͡sʰ][d͡z][nd͡z][s][z][t͡ʂ][t͡ʂʰ][d͡ʐ][nd͡ʐ][ʂ][ʐ][t͡ɕ][t͡ɕʰ][d͡ʑ][nd͡ʑ][ɲ][ɕ][ʑ]
ut[ű]   ꊢꋄ  ꌞꌼꍕ ꎈꎟꎺꏔꏰꐌꐧ ꑙ ꒁ
x[ǔ]   ꊣꋅꋢꋾꌟꌽꍖꍱꎉꎠꎻꏕꏱꐍꐨꐿꑚ ꒂ
[ū]   ꊤꋆꋣꋿꌠꌾꍗꍲꎊꎡꎼꏖꏲꐎꐩꑀꑛ ꒃ
p[û]   ꊥꋇꋤꌀꌡꌿꍘꍳꎋꎢꎽꏗꏳꐏꐪꑁꑜ ꒄ
Піньїньприголосніnghwzczznzssszhchrrnrshrjqjjnjnyxy
голоснітониМФА[ŋ][x][ɣ][t͡s][t͡sʰ][d͡z][nd͡z][s][z][t͡ʂ][t͡ʂʰ][d͡ʐ][nd͡ʐ][ʂ][ʐ][t͡ɕ][t͡ɕʰ][d͡ʑ][nd͡ʑ][ɲ][ɕ][ʑ]
urx[ṵ̌]   ꊦꋈꋥꌁꌢ ꍙꍴꎌꎣꎾꏘꏴꐐꐫꑂ  ꒅ
[ṵ]   ꊧꋉꋦꌂꌣ ꍚꍵꎍꎤꎿꏙꏵꐑꐬꑃ  ꒆ
Піньїньприголосніnghwzczznzssszhchrrnrshrjqjjnjnyxy
голоснітониМФА[ŋ][x][ɣ][t͡s][t͡sʰ][d͡z][nd͡z][s][z][t͡ʂ][t͡ʂʰ][d͡ʐ][nd͡ʐ][ʂ][ʐ][t͡ɕ][t͡ɕʰ][d͡ʑ][nd͡ʑ][ɲ][ɕ][ʑ]
yt[ɨ̋]   ꊨꋊꋧꌃꌤꍀꍛꍶꎎꎥꏀꏚꏶꐒꐭꑄ ꑫꒇ
x[ɨ̌]   ꊩꋋꋨꌄꌥꍁꍜꍷꎏꎦꏁꏛꏷꐓꐮꑅ ꑬꒈ
[ɨ̄]   ꊪꋌꋩꌅꌦꍂꍝꍸꎐꎧꏂꏜꏸꐔꐯꑆ ꑭꒉ
p[ɨ̂]   ꊫꋍꋪꌆꌧꍃꍞꍹꎑꎨꏃꏝꏹꐕꐰꑇ ꑮꒊ
Піньїньприголосніnghwzczznzssszhchrrnrshrjqjjnjnyxy
голоснітониМФА[ŋ][x][ɣ][t͡s][t͡sʰ][d͡z][nd͡z][s][z][t͡ʂ][t͡ʂʰ][d͡ʐ][nd͡ʐ][ʂ][ʐ][t͡ɕ][t͡ɕʰ][d͡ʑ][nd͡ʑ][ɲ][ɕ][ʑ]
yrx[ɨ̰̌]   ꊬꋎꋫꌇꌨꍄꍟꍺꎒꎩꏄꏞꏺꐖ ꑈ ꑯꒋ
[ɨ̰]   ꊭꋏꋬꌈꌩꍅꍠꍻꎓꎪꏅꏟꏻꐗ ꑉ ꑰꒌ
ЗнакНазва
ꀕзнак для повторення
складових знаків

Піньїнь для ї

Приголосні[3]
Приголосні Проривні Африкати Фрикативні
(щілинні)
Губні Піньїнь hmmnbbbb p     vf  
МФА [m̥][m][m͡b][b][p] [pʰ]     [v][f]  
Ясенні
(альвеолярні)		 Піньїнь hnnndddd tnzzzzc ssshll
МФА [n̥][n][n͡d][d][t] [tʰ][nd͡z][d͡z][t͡s][t͡sʰ] [z][s][l̥][l]
Ретрофлексні Піньїнь        nrrrzhch rsh  
МФА        [nd͡ʐ][d͡ʐ][t͡ʂ][t͡ʂʰ] [ʐ][ʂ]  
Середньопіднебінні
(палатальні)		 Піньїнь  ny     njjjjq yx  
МФА  [ɲ]     [nd͡ʑ][d͡ʑ][t͡ɕ][t͡ɕʰ] [ʑ][ɕ]  
Задньоязикові Піньїнь  ngmgggg k     w hxh
МФА  [ŋ][ŋ͡g][g][k] [kʰ]     [ɣ] [h][x]

Голосні[4]
Голосні
Транслітерація i ie a uo o e u ur y yr
Транскрипція МФА i ɛ a ɔ o ɯ u ṵ ɨ ɨ̰

Тони

Непозначений склад має середній тон (33), ā (або a˧). Інші тони позначені кінцевою приголосною:

t : високий тон (55), a̋ (або a˥)
x : високий зростаючий тон (34), ǎ (або a˧˦)
p : низький спадаючий тон (21), â (або a˨˩)

Примітки
  1. David Bradley, "Language policy for China’s minorities. Orthography development for the Yi" Ст. 174 — 185. http://www.academia.edu/1556012/Language_policy_for_Chinas_minorities_orthography_development_for_the_Yi
  2. Joshua Fishman, Ofelia Garcia, "Handbook of language and ethnic identity: the success-failure continuum in language and ethnic identity efforts", том 2. Ст. 183 — 190. https://books.google.com.ua/books?id=oUydX_3rG0AC&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false
  3. Matthias Gerner, "A grammar of Nuosu". Ст. 21 — 25. https://books.google.com.ua/books?id=UGvnBQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false
  4. Matthias Gerner, "A grammar of Nuosu". Ст. 25 — 27. https://books.google.com.ua/books?id=UGvnBQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.