Абаза Микола Савович
Мико́ла Са́вович Абаза́ (нар. 7 (19) серпня 1837 — пом. 21 вересня (4 жовтня) 1901) — російський державний діяч українського походження, керував організацією санітарної служби в російській армії.
Микола Савович Абаза | |||
| |||
---|---|---|---|
19.11.1871 — 20.01.1874 | |||
Попередник: | Старинкевич Сократ Іванович | ||
Спадкоємець: | Ерделі Олександр Семенович | ||
| |||
20.01.1874 — 04.04.1880 | |||
Попередник: | Болдарєв Микола Аркадійович | ||
Спадкоємець: | Зибін Сергій Сергійович | ||
Народження: |
7 (19) серпня 1837[1] Москва, Російська імперія[1] | ||
Смерть: |
21 вересня (4 жовтня) 1901[1] (64 роки) Москва, Російська імперія[1] | ||
Поховання: | Рязань | ||
Країна: | Російська імперія | ||
Освіта: | медичний факультет Харківського університетуd | ||
Ступінь: | доктор медицини | ||
Рід: | Абаза (рід) | ||
Нагороди: |
Життєпис
1859 закінчив медичний факультет Харківського університету. Від 1862 — доктор медицини.
1863–1867 перебував на військовій службі.
Від 1868 — тамбовський віце-губернатор,
1870–1873 — губернатор Херсонської губернії.
Від 1874 — рязанський віце-губернатор.
Від 1876 — головний уповноважений Російського Червоного Хреста.
1880–1881 — начальник Головного управління в справах преси, член Верховної розпорядчої комісії. Завдяки Абазі це був період відносної свободи — принаймні, для столичної преси.
Від 1880 — сенатор, від 1890 — член Державної ради Російської імперії.
Від 1891 — голова Комісії для обговорення питання про заходи щодо підтримки дворянського землеволодіння.
Праці
- «Червоний Хрест у тилу діючої армії в 1877–1878 роках» (два томи, Санкт-Петербург, 1880–1882).
Література
- Шилов Д. Н., Кузьмин Ю. А. Члены Государственного совета Российской империи 1801–1906: Биобиблиографический справочник. — Санкт-Петербург: Дмитрий Буланин, 2007.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.