Абд аль-Азіз ібн-Муса
Абд аль-Азіз ібн-Муса (араб. عبد العزيز بن موسى, д/н —716) — 2-й арабський валі (намісник) Аль-Андалуса у 714-716 роках.
Абд аль-Азіз ібн-Муса | |
---|---|
Народився | 7 століття |
Помер |
716[1][2] Толедо, Іспанія ·вбивство |
Країна | Омеядський халіфат |
Національність | араб |
Діяльність | політик, військовослужбовець |
Посада | валі |
Термін | 714—716 роки |
Попередник | Муса ібн-Нусайр |
Наступник | Айюб ібн-Хабіб аль-Лахмі |
Конфесія | іслам |
Батько | Муса ібн-Нусайр |
У шлюбі з | Егілом (Умм-Асім) |
Життєпис
Син Муси ібн-Нусайра, валі Іфрикії. Про дату народження відсутні відомості. Перші відомості про Абд аль-Азіза відносяться до 711 року, коли він разом з батьком висадився на Піренейському півострові. Брав участь у здобутті Севільї та Медіни-Сидонії.
У 712 році дістав доручення батька придушити повстання в Севільї. У 713 році воював з Теододеміром, дуксом Мурсії. Завдав останньому низку поразок, змусивши визнати владу Омейядського халіфату. При цьому погодився не руйнувати церкви й не грабувати прибережні міста Малагу, Аліканте. Потім зайняв міста Сантарен та Коїмбру.
У 714 році після залишення Піренеїв мусою ібн-Нусайром, Абд-аль-Азіза призначено новим валі Аль-Андалуса. Переміг короля Агілу II, проте не рушив на підкорення Септиманії. Тоді ж оженився на Егілон, удові загиблого короля Родеріха, яка перейшла в мусулмьанство, принявши ім'я Умм-Асім. Цим започаткував практику шлюбів між арабськими (берберськими) військовиками та намісниками Аль-Андалуса з вестготськими аристократками.
У 716 року зайняв Лісабон.
Під впливом дружини Абд аль-Азіз став носити корону й змусив підлеглих кланятися йому та надавати шану відповідно до вестготського ритуалу. Усе це призвело до чуток, що валі прийняв християнство й має намір стати незалежним. Тому новий халіф Сулейман наказав таємно вбити Абд аль-Азіза. Змовники на чолі з Хабібом ібн-Абі Убайдою аль-Фіхрі виконали цей наказ 716 року у колишньому монастирі Санта-Руфіна перетвореного на мечеть.
Наступником на посаді валі став двоюрідний брат вбитого — Айюб ібн-Хабіб аль-Лахмі, що брав участь у змові.
Джерела
- Collins, Roger. The Arab Conquest of Spain 710—797. Malden, Massachusetts: Blackwell Publishers Inc., 1999. p. 37
- Martínez Díez, Gonzalo. El condado de Castilla, 711—1038. vol.1. Marcial Pons Historia, 2005, p. 46. ISBN 8495379945.
- Rei, António (2011/2012). Descendência Hispânica do Profeta do Islão — Exploração de Algumas Linhas Primárias. Instituto Português de Heráldica.: pp. 43-44