Абель Феррара

Ще в юності Абель Феррара серйозно захоплювався кіно і знімав власні аматорські фільми. Він познайомився з двома молодими людьми, які згодом стали працювати з ним як сценарист і звукоінженер — з Ніколасом Сент-Джоном і Джоном Макінтайр. На ранніх стадіях творчості трійця знімала фільми на 8-мм камеру. Пізніше тріо знову об'єдналося, заснувавши студію «Наварон Філмз».

Перший успіх прийшов у 1979 році, коли він зняв і виконав головну роль у фільмі «Убивця з електродрилем», який розповідає історію бідного художника, який сходить з розуму від злиднів і починає полювати на жителів Нью-Йорка з електродрилем в руках. Фільм, знятий за мізерні гроші, став класикою реалістичного хоррора, а згодом і культовим фільмом. Феррара ще й написав до фільму пісні (під псевдонімом Джиммі Лейн).

До кінця 80-х Феррара продовжує знімати малобюджетні «шокери», а потім раптом перемикається на «мейнстрім» — «Король Нью-Йорка», «Поганий лейтенант» і «Викрадачі тіл». Однак до самого Феррари успіх прийшов пізніше, тільки після кримінальної драми «Міс сорок п'ятий калібр». Фільм отримав позитивні рецензії від критиків і дав можливість Феррарі отримати фінансування для своїх майбутніх робіт. На телебаченні Абель Феррара доклав руку до серіалу «Поліція Маямі». Він дотепер відомий любов'ю до низькобюджетних, як правило, шокуючих публіку фільмів.

Найкращим періодом у творчості Феррара стали ранні 90-ті. Саме тоді на екрани виходить кримінальний фільм «Король Нью-Йорка» з Крістофером Вокеном в головній ролі. Фільм про наркотики і мафіозне середовище, на думку критиків, вдався Феррарі настільки добре, що може бути поставлений поруч з такою класикою фільмів про мафію, як «Обличчя зі шрамом» і «Шлях Карліто». Однак шедевром Феррари став «Поганий лейтенант» 1992 року, в якому режисер звично для себе експлуатує теми сексизму (герой Кейтеля ненавидить жінок, як головна героїня фільму «Міс сорок п'ятий калібр» одержима ідеями чоловіконенависництва), руйнує сформований образ поліцейського-захисника слабких, малюючи портрет корисливого поліцейського, якому, проте, надається шанс змінити своє життя, коли він через гроші втягується в розслідування зґвалтування черниці. Фільми Феррари часто пов'язані з релігійною тематикою, практично в кожній з його робіт згадується або показано зґвалтування.

Абель Феррара є улюбленцем міжнародних кінофестивалів, де він отримав чимало призів. На Берлінському кінофестивалі його картина «Залежність» 1995 року претендувала на «Золотого ведмедя». На Каннському кінофестивалі фільм «Викрадачі тіл» претендував на «Золоту пальмову гілку». На кінофестивалі в Довілі картина «Китаянка» номінувалася на приз критиків. На кінофестивалі «Fantasporto» фільм «Поганий лейтенант» номінувався на Гран-прі. На міжнародному кінофестивалі в Монреалі фільм «Казки стриптиз-клубу» номінувався на головний приз. На кінофестивалі «Mystfest» фільм «Король Нью-Йорка» претендував на головний приз, а отримав приз за найкращу режисуру, картина «Залежність» також номінувалася на Гран-прі та отримала приз критиків, фільм «Переслідувач кішок» номінувався на головний приз. На міжнародному тижні фантастичного кіно в Малазі картина «Залежність» отримала Гран-прі. На нью-йоркському міжнародному кінофестивалі незалежного кіно картина «Наше Різдво» отримала Гран-прі, а фільм «Амнезія» удостоївся спеціального призу журі. На міжнародному кінофестивалі в Сітгеї картина «Готель Нова троянда» номінувався на Гран-прі, а в 2008 році режисерові вручили почесний приз за внесок у розвиток кіномистецтва. На Венеціанському кінофестивалі картина «Останні дні на Землі» номінувалася на Гран-прі; фільм «Марія» претендував на «Золотого лева», а отримав спеціальний приз журі та ще три спеціальні призи, картина «Готель Нова троянда» також номінувалася на Гран-прі, а отримала спеціальний приз і приз критиків.

• www.abelferrara.com сайт Абеля Феррари
• Абель Феррара на сайті IMDb (англ.)
• Абель Феррара на сайті All Movie Guide (англ.)
• Абель Феррара на сайті TCM Movie Database (англ.)