Аби
Аби (дав.-гр. Ἄβαι), також Ави — невелике давньогрецьке місто на північному сході Фокіди в Середній Греції. Руїни міста, розкопані в 1894 році англійськими археологами, розташовані на вершині крутого пагорбу за 2,5 км на південь від сучасного села Екзархос в периферії Центральна Греція.
Історія
Аби розташовувалися на шляху з Орхомена в Беотії в Опунт, на схід від гори Парнас. Згідно із традицією давньогрецьких міфів, Аби заснував Абант, цар Аргоса та син Лінкея та Гіпермнестри. Місто було знамените святилищем з оракулом Аполлона Абського[1]. За свідченням античних джерел, по пораду до абського оракула звертались Крез, лідійський правитель[2][3] і Мардоній, перський полководець.[4]. Жителі міста, абанти, після розорення їх країни перським царем Ксерксом переселилися на острів Евбею. З цього часу острів почали називати Абантідою[5].
Впродовж Третьої Священної війни (355 — 346 роки до н. е.) між Фівами і Фокідою за владу над Дельфами під Абами відбулось зіткнення. Фіванці отримали підкріплення македонського царя Філіппа II і здобули перемогу 346 до н. е.[6] Хоча святилище Аполлона постраждало, саме місто залишилося недоторканим.
В римську добу Аби отримали автономію, а за наказом імператора Адріана святилище Аполлона відновлювили та спорудили новий, менший за прадавній, храм[7].
Примітки
- Schmitz, Leonhard (1867). Abaeus. У Smith, William. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology 1. Boston. с. 1. Архів оригіналу
|archiveurl=
вимагає|url=
(довідка) за 14 липня 2008. Процитовано 22 червня 2010. - Геродот І.46
- Ісихій Александрійський. про Ави; Павсаній, «Опис Еллади» Х.35.1
- Bell, Robert E. (1989). Place-Names in Classical Mythology. ABC-CLIO. с. 1. ISBN 0-87436507-4.
- Большой Энциклопедический словарь
- Edward Monroe Harris. Aeschines and Athenian politics
- Павсаній. , «Опис Еллади». X.35.3