Аборти в Бразилії

У зв'язку зі складністю проведення легальних абортів, у Бразилії наприкінці 1980-х років для проведення самостійного аборту масово поширився препарат під торговою маркою Cytotec (мізопростол), що з'явився у продажу в 1986 році для лікування виразки шлунка і кишечника. У першій половині 1991 року влада, проаналізувавши несподіване зростання популярності ліків проти виразки, обмежила вільний продаж мізопростолу,[5] однак препарат застосовували для переривання вагітності й далі, ціна однієї дози (4 таблетки) на чорному ринку зросла до 100 доларів США.[6] Серед нелегальних абортів, які практикують у Бразилії, аборт за допомогою застосування мізопростолу вважають найменш небезпечним на ускладнення, втім, метод аж ніяк не безпечний: найбільш поширений побічний ефект — вагінальні кровотечі. Понад половина жінок, що надійшли в лікарні Ріо-де-Жанейро внаслідок невдалого аборту в 1991 році, спричинили переривання вагітності саме мізопростолом,[7] хоча це свідчить не стільки про небезпеку методу в порівнянні з іншими (навпаки, смертність від позаклінічних абортів у країні помітно знизилася з появою у продажу мізопростолу, що було продемонстровано на прикладі Гоянії[8]), скільки про його популярність. Ризик ускладнень у разі контрольованого аборту в клініці нижчий, ніж при застосуванні мізопростолу. Оскільки ефективність мізопростолу для переривання вагітності не дуже висока, то існує також ризик народження дітей з вродженими захворюваннями, серед яких особливо відзначають дефекти кінцівок (limb deficiency) і синдром Мебіуса.[9]

Згідно з оцінкою Всесвітнього банку від 1991 року в середньому одна жінка протягом життя робить два аборти. Міністерство охорони здоров'я у 1992 році, провівши екстраполяцію від числа госпіталізацій в заклади охорони здоров'я після проведених абортів, оцінило загальний щорічний рівень абортів від 800 тис. до 1,2 млн. На думку Всесвітньої організації охорони здоров'я, можливо, це число занижене[10].

Згідно з даними опитування проведеного у 2007 році щоденною газетою Folha de S. Paulo 65% бразильців вважають, що чинний нині закон не треба змінювати, 16% притримуються думки, що його «слід змінити», щоб «дозволити проведення абортів в інших випадках», 10% вважають, що аборти необхідно «декриміналізувати» і 5% «не впевнені»[11].

Останнє опитування громадської думки з цього питання провів 2010 року інститут опитувань Vox Populi. Дослідження показало, що число противників абортів зросло. 82% бразильців вважають, що чинний закон не слід змінювати, 14% вважають, що аборти необхідно декриміналізувати, 4% заявило, що у них немає певної позиції щодо цього питання[12].

У березні 2009 року між бразильським урядом і католицькою церквою виникла суперечка, яка привернула увагу публіки кількома відлученнями від церкви, що виникли після скандалу з абортом. Дев'ятирічну дівчинку зґвалтував вітчим і вона завагітніла двійнею. Лікарі в Ресіфі 4 березня виконали аборт, після того як встановили, що дівчинка може загинути при подальшому перебігу вагітності. Архієпископ Хосе Кардозо Собріньйо відлучив від церкви матір дівчинки, лікарів, які проводили аборт, і суддю, який відмовився накласти заборону на проведення аборту[13].