Абрахам Брілл

Абрагам Арден Брілл (англ. Abraham Arden Brill; 12 жовтня 1874 Каньчуга, Королівство Галичини та Володимирії — 2 березня 1948 Нью-Йорк) — американський психіатр, засновник американського психоаналізу. Учень Зигмунда Фрейда, відомий як перший перекладач його робіт англійською мовою.

Абрахам Брілл
Народився 12 жовтня 1874(1874-10-12)[1][2][3]
Каньчуга, Гміна Каньчуга, Переворський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Помер 2 березня 1948(1948-03-02)[1][2][3] (73 роки)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Країна  США
 Австрія
Національність єврей
Діяльність психіатр, психоаналітик, перекладач
Alma mater Нью-Йоркський університет і Лікарсько-хірургічний коледж Колумбійського університетуd
Знання мов німецька і англійська[1]
Заклад Нью-Йоркський університет
Членство New York Psychoanalytic Societyd
Magnum opus Selected Papers on Hysteria and Other Psychoneurosesd

Початок кар'єри

Абрагам Брілл народився 12 жовтня 1874 року в місті Каньчуга. В юнацькому віці (1889) мігрував до США. У 1901 році закінчив Нью-Йоркський університет, в 1903 році отримав докторський ступінь у медичному коледжі Колумбійського університету, після чого вступив на службу в лікарню Сентрал-Айсліпе (штат Нью-Йорк), де пропрацював 4 роки.

Основна діяльність

Після знайомства з Фрейдом і його ідеями під час навчання в Європі, Брил захопився психоаналізом. У 1908 році він взяв участь у роботі першого Міжнародного Психоаналітичного конгресу в Зальцбурзі. Після повернення в Нью-Йорк він став першим психоаналітиком-практиком у США.

Діяльність Абрагама Брілла вплинула на поширення психоаналізу в США. У 1909 році була видана перша з перекладених ним книг З. Фрейда «Дослідження істерії». У 1910 році він почав читати лекції з психоаналізу в Колумбійському університеті. У 1911 році Брілл заснував і очолив Нью-йоркське психоаналітичне товариство. У 1921 році опублікована його власна робота «Психоаналіз: його теорія і застосування», що стала першою американською книгою з психоаналізу.

Помер 2 березня 1948 року в Нью-Йорку.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Base biographique
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.