Абсорбер

За способами утворення цієї поверхні абсорбери поділяють на 4 групи[1 1]:

• І — поверхня абсорбції — дзеркало рідини. Для цих абсорберів характерна фіксована поверхня контакту, що визначається геометрією будови елементів пристрою.
• ІІ — розпилювальні абсорбери, в яких поверхня контакту утворюється шляхом розпилення рідини у масі газу на дрібні краплі і визначається гідродинамічним режимом (витратами рідини). До найпростіших пристроїв цього типу можна віднести різні системи пиловловлювання у гірничих виробках, де використовується розпилена вода з розчинами ПАР. Основні види розпилювачів: форсункові, швидкісні прямоточні, механічні (обертові).
• ІІІ — барботажні абсорбери. Поверхня контакту в яких визначається гідродинамічним режимом (витратами газу та рідини).
• IV — пінні абсорбери. Поверхня контакту в них створюється при пропусканні газу знизу вгору через рідину зі швидкістю, при якій напір газу урівноважує масу рідини (аналог — киплячий шар). Внаслідок цього рідина «зависає» в потоці газу і створює з ним шар динамічної піни (плівки, струмені, цівочки, бризки рідини), які швидко рухаються упереміш з бульбашками, вихорами газу.

Також розрізняють тарілчасті і насадкові. В тарілчастих абсорберах газова суміш, що містить речовини, які треба вилучити, рухається знизу вгору крізь шар рідкого абсорбенту, який стікає з тарілки на тарілку по переливних трубках. Насадкові абсорбери (металеві або керамічні колони) обладнують горизонтальними ґратками, розміщуючи на них кілька шарів насадки (наприклад, коксу або металевих чи керамічних кілець), по якій назустріч газовій суміші стікає абсорбент (протитечійне контактування). Якщо газова суміш добре розчиняється в абсорбенті, застосовують абсорбер, де вона проходить над поверхнею абсорбенту або абсорбент розпиляється на дрібні краплини обертовими турбінками, дисками та форсунками. Найширше абсорбер застосовують у хімічній промисловості та металургії.

Мокрі абсорбери можуть реалізовувати як фізичне захоплення полютантів(фізіосорбцію), так і хімічну сорбцію.[1]

Відмінність між цими поняттями полягає в тому, що при фізичній сорбції затримання домішок обумовлено таким захопленням речовини, при якому не утворюються ковалентні зв'язки. При хемосорбції ж відбувається утворення нових хімічних зв'язків, і, як правило, має місце зміна температурного стану взаємодіючих середовищ, (зазвичай — нагрівання, рідко — охолодження).

При промисловій повітро — і газоочистці нагрів апаратів може бути досить істотним, що накладає певні вимоги до конструкційних матеріалів хемосорбційних пристроїв.

• Абсорбувальний вологовідділювач

Коментарі

1. Поділ абсорберів на групи І-IV умовний.

• Абсорбер // ВУЕ