Абу Малік I
Абу Малік I Абд аль-Вахід аль-Заяні (араб. أبو مالك عبد الواحد الزياني; д/н — 26 червня 1430) — 17-й султан Держави Заянідів в 1411—1424 і 1428—1430 роках.
| Абу Малік I | |
|---|---|
| Помер |
26 липня 1430 або 25 липня 1430 Тлемсен, Алжир |
| Країна |
 Kingdom of Tlemcend |
| Діяльність | правитель |
| Посада | правитель, правитель і правитель |
| Рід | Заяніди |
| Батько | Абу Хамму II |
| Брати, сестри | Абу Абдаллах I, Абу'л Хаджадж I, Саїд I (Заянід), Абу Заян II, Абу Мухаммад I, Абд ар-Рахман ібн Абу Мухаммад, Абу Ташуфін II і Абу Аббас Ахмад I |
Життєпис
Син султана Абу Хамму II (менш вірогідно, що Абу Ташуфіна II). 1411 року за підтримки Маринідів повстав проти брата — султана Саїда I. В ніч з 2 на 3 листопада підступом захопив Тлемсен, чим виклика розгардіяш в таборі суперника. Зрештою той втік на схід, де невдовзі загинув.
Підтвердив зверхність Маринідів на своєю державою. Разом з цим закріпив кордони держави на сході та заході, уклавши мирні угоди з Маринідами і Хафсідами, в яких перед тим відвоював Алжир та долину Шеліффу. Завдяки цьому вдалося повернути всередині держави політичну й економічну стабільність. Підтримував літераторів та науковців.
1420 року підтримав Абд аль-Хакка II у боротьбі з іншими претендентами в Марокко. 1424 року повалений небожем Абу Абдаллахом. Втік до Марокко, де марно сподівався на допомогу.
Зрештою перебрався до двору Хафсідів, з яким ще до того намагався почати перемовини через сина Аль-Мустансира. У квітні-травні 1428 року війська останніх відновили Абу Маліка I на троні в Тлемсені. Але султан мусив визнати зверхність Хафсідів та передати їм Алжир. Абу Абдаллах II втік до арабських племен, з якими 1430 року атакував столицю, яку невдовзі захопив. Абу Маліка I було страчено.