Мариніди

Мариніди (араб. مرينيون‎) — берберська династія правителів Марокко, яка прийшла в XII столітті з Іфрикії в південно-східне Марокко і починаючи з 1244 року поступово захопила території, контрольовані Альмохадами. Мариніди правили до 1465 року, коли вони остаточно поступилися владою своїй бічній гілці Ваттасідам. Ім'я «Марінідов» походить від назви берберського племені Бану Марин (араб. بنو مرين‎).

Марокканський султанат 1244 – 1465 Прапор Емблема Розташування Марокко Терени султанату (1347–1348) Столиця Фес Релігії суннізм Форма правління султанат султан  - 1215–1217 Абд аль-Хакк I  - 1420–1465 Абд аль-Хакк II Історія  - Засновано 1244  - Ліквідовано 1465 Валюта динар Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мариніди

З 1145 року розпочали нападати на володіння Альмохадів. За султана Абу Яхье Абу Бакре (1244—1258) почали завоювання Північного Марокко. В 1248 столицею Маринідів став Фес. Султан Абу Юсуф Якуб (1259—1286), завоювавши 1269 року столицю Альмохадів Марракеш, завершив об'єднання Марокко під владою Маринідів. Одночасно він почав війну в Андалусії, підтримавши правителів Гранади Насридів проти Кастилії.