Авангардний метал

Авангардний метал важко поставити в один ряд з такими різновидами металу, як чорний метал, дез-, дум-, треш-, і т.п. Перелічені різновиди мають спільну естетику й ідеологію, що проявляється у спільності гуртів цього напрямку. Авангард не поділяє спільної з металом естетики чи ідеології. Його розвиток більше визначається ідндивідуальними рисами гуртів ніж естетикою металу.[4]

Термін авангардний метал відноситься до музикантів, що «залучають інноваційні елементи у важкий метал, порушують умовності, долають кордони і межі напрямку.»[5] Ґатунок також описують як «мистецтво створення глибокої й дивовижної атмосфери експериментами з новими звучаннями й інструментарієм, дивним вокалом, нестандартним формотворенням, ритмікою і гармонією, незвичними текстами й ілюстраціями», або як «прогресивна, психоделічна, сюреалістична, фантасмагорична, експресіоністична, дисонантна або екстравагантна інтерпретація екстремального металу.»[5]

Австрійський критик Майкл Гаас окреслював авангард як «дистанцію у свідомості між традицією слухання і особливостями компонування»[6] а норвезький критик Свейн Еджіл Гатлевік визначав авангардний метал як «естетичну ідеологію», покликану «зробити музику чимось більшим, ніж просто звичайний метал», оскільки сам по собі метал, на думку критика є «найконсервативнішим із мистецьких практик»[7]

Правомірність терміну ставиться під сумнів у його відношенні до металу. Музикант гурту Kekal Джефф Ерводі застерігає, що «заснування того чи іншого напрямку створює лише обмеження, і я не вважаю мудрим засновувати [sic] те, що створює обмеження творчості»[8] Музикант гурту The Amenta

Серед представників авангардного металу у критиці згадуються наступні

• Christe, Ian. Avant-Garde Metal. Sound of the Beast: The Complete Headbanging History of Heavy Metal (Harper Paperbacks). ISBN 0749083514.
• Nieder-wiesen, Chrystof (December 2007). About Avant-Garde Metal (PDF). Avantgarde Metal Magazine 1 (1). Процитовано 27 березня 2008.