Borknagar

Ейстейн Брюн на початку 1990-х був вокалістом і гітаристом в дез-метал гурті Molested. Втративши інтерес до дез-металу, він розпустив Molested і створив Borknagar.[1] Брюн цікавився блек-металом, ще коли грав у Molested[2], і з Borknagar він став писати музику, близьку до блек-металу. Слово Borknagar придумав Брюн: одного разу він почув казку про людину, яка лізла на гору Лохнагар (реально існуюча гора в Шотландії), і переробив назву гори в Borknagar.[3] Існує легенда, що назва гурту була утворена шляхом додавання літери B до анаграми слова Ragnarök, але сам Брюн спростував її.

Першим записом колективу став альбом Borknagar, виданий 3 серпня 1996 року, повністю виконаний норвезькою. У перший склад окрім Брюна входили вокаліст Крістофер «Гарм» Рюгг (Ulver, Arcturus), бас-гітарист Інфернус (Gorgoroth), ударник Ерік «Грім» Брьодрешифт (Immortal) і клавішник Івар Бйорнсон (Enslaved). На альбомі поєднувались мелодичне звучання, тим не менше у руслі блек-металу, елементи фолку, «епічна» атмосфера та чистий, «оперний» вокал  Рюгга. Після цього Borknagar підписали контракт з великим лейблом Century Media Records. Інфернуса замінив басист Кай Ліє.

На другому альбомі The Olden Domain музика Borknagar помітно віддалялась від блек-металу: колектив відмовився від «сирого» блекового звучання, який був присутнім на першому альбомі, більшу роль віддавав клавішам і чистому вокалу. Критики відзначали, що Borknagar створили свій особистий стиль.[4][5] Продюсером The Olden Domain був Вольдемар Сорихта, що зарекомендував себе роботою з Tiamat, Samael і Moonspell, котрі теж мали контракти з Century Media.

Після виходу альбому відбувся європейський тур з Hecate Enthroned, Rotting Christ і Old Man's Child. Напередодні туру Borknagar залишилися без вокаліста: пішов Рюгг. Але він же порекомендував у якості заміни Симена «ICS Vortex» Хестнеса[6], на той момент лідера дум-метал групи Lamented Souls, котрий уже був вокалістом на альбомі Arcturus La Masquarade Infernale, де працював разом з Рюггом. Одночасно до групи приєднався другий гітарист Йєнс Рюланд. Весною 1998 року Borknagar виступили на розігріві у турі з In Flames і Morbid Angel.[7]

Сімен «ICS Vortex» Хестнес

ICS Vortex співав на наступних двох альбомах, The Archaic Course (1998 рік) і Quintessence (2000 рік). The Archaic Course продовжував напрямок, взятий на The Olden Domain — вікінг-метал з широким використанням клавішних інструментів і чистого вокалу. Після запису альбому і виступу на Wacken Open Air у травні 1998 року гурт покинули Ліє і Грім (останній вчинив самогубство 4 жовтня 1999 року). Потім пройшов тур з Cradle of Filth, Napalm Death і Krisiun, під час якого бас-гітаристом став ICS Vortex, а ударником — Джастін Грівз з британського сладжевого гурту Iron Monkey. У 1999 році Borknagar разом з Emperor, Peccatum, Witchery і Divine Empire провели успішне турне Північною Америкою. Разом з Брюном, Хестнесом і Рюландом членом групи став клавішник Ларс Недланд (Solefald), на ударних грав Ніколас Баркер з Cradle of Filth.

Альбом Quintessence (2000 рік), записаний у студії Петера Тегтгрена Abyss, ознаменував, з однієї сторони, рух у напрямку прогресивного металу, а з іншої, повернення до блек-металу часів першого альбому, цим пояснюється майже повна відсутність чистого вокалу і спрощення рифів. Важливий внесок у написанні музики зробив клавішник Недланд. Ударником став Асгейр Мікельсон. Брюн у інтерв'ю говорив, що  хотів записати більш сирий і різкий альбом з переважанням скримінгу.[8] Був запланований тур з Mayhem, але він не відбувся: ICS Vortex вирішив зосередитися на роботі з Dimmu Borgir і пішов з Borknagar.

У листопаді 2000 року знайдений новий співак — Андреас «Вінтерсорг» Хедлунд, відомий за сольним проєктом Vintersorg і роботі у Otyg. Як і попередні вокалісти, він поєднує чистий вокал і скримінг. Басистом став Ян Ерік Торгерсен. З ними Borknagar виступили на фестивалі Inferno у Осло, а відтак записали черговий альбом Empiricism, на якому Borknagar знову продемонстрували образ мелодичного блек-металевого звучання з елементами прогресиву. Характерне атмосферне звучання додав орган Хаммонда, котрий використав Недланд. Після виходу альбому повинен був відбутися тур з Finntroll, але його було скасовано.

Після виходу Empiricism  Borknagar взяли паузу у творчості. Брюн і Хедлунд оголосили про створення сайд-проекту Ion[9], Рюланд, Мікельсен і Торгерсен зосередилися на роботі у інших групах. Правда у серпні 2002 року музиканти зібралися для виступу на Wacken Open Air. У 2003 році Borknagar знову зібралися, щоб записати альбом Epic. Альбом був записаний чотирма учасниками, тому що Йенс Рюланд і Ерік Торгерсен покинули групу. Тому Брюн записав всі гітарні партії, а Мікельсон додатково  до основних обов'язків ударника взяв на себе бас-гітару. У червні 2004 року Epic був виданий. Тоді ж у інтерв'ю Брюн говорив про плани випуску DVD, котрий поєднував би як записи концертів, так і інші документальні кадри з групою, і акустичного альбому. зокрема, з ремейками старий пісень.

Виданий у 2006 році альбом Origin помітно відзначався від попередніх робіт переважанням акустичних інструментів. Віолончель, скрипка і флейта, на яких грали запрошені музиканти, привнесли у альбом фолкове і класичне звучання. За словами Брюна, Origin — це «не кінцева зміна музичного стилю групи, а швидше музичний пошук і виклик як для нас [Borknagar], так і для слухачів» (англ. not a permanent change of the band's musical style, but rather a musical quest and a challenge for us as well as for our audience). Ще одної особливістю альбому стало те, що кожний з чотирьох учасників написав текст хоча б одної пісні.[10][11][12]

У тому ж році, але у березні, проєкт Ion, уже перейменований й у Cronian, випустив свій перший альбом Terra. Стиль Cronian можна охарактеризувати як авангардний метал.

У грудні 2007 року Borknagar підписали контракт на 3 альбоми з норвезьким лейблом Indie Recordings. Весною 2008 року у колектив повернулись Рюланд і Торгерсен, але пішов ударник Мікельсон, пізніше його змінив американський музикант Девід Кінклейд.[13][14][15] У липні на Cenrury Media видано збірник For the Elements (1996—2006). На листопад 2008 запланований виступ Borknagar на фестивалі Screamfest у Осло, на якому також відбудеться перша церемонія вручення Norwegian Metal Awards.[16]

Перший альбом на Indie Recordings, Universal, був виданий у лютому 2010 року. Реліз планувався на 2009 рік, але був відкладений за рішенням лейбла.[17] У червні колектив покинув басист Ерік Тіваз, на місце котрого повернувся ICS Vortex. У відсутність Вінтерсорга, зайнятого іншими проєктами, ICS Vortex буде також концертним вокалістом. У січні 2011 року група і Indie Recordings розірвали контракт, і у березні музиканти підписали контракт на три альбоми з Century Media. У квітні 2011 року ICS Vortex офіційно повернувся у Borknagar.[18][19][20]

У січні 2016-го року група випустила десятий студійний альбом, Winter Thrice, через лейбл Century Media. Запис було зроблено в студії Fascination Street Studio. Сам же Брюн інтерв'ю сказав: “Ми дуже задоволені альбомом за всіма аспектам: піснями, продакшеном і загальним відчуттям. Ми реально піднялися ще на одну музичну вершину!".

• Ейстейн Брюн — гітара (1995—)
• Андреас Хедлунд (Винтерсорг) — вокал (2000—)
• Йенс Рюланд — гітара (1997—2003, 2007—)
• Ларс Недланд — клавішні, синтезатор, орган Хаммонда, фортепіано, бек-вокал (1999—)
• Симен Хестнес (ICS Vortex) — вокал, бас-гітара (1997—2000, 2010-)
• Девід Кінклейд — ударні (2008—)

• Крістофер Рюгг (Гарм) — вокал (1995—1997)
• Роджер Тієгс (Инфернус) — бас-гітара (1995—1996)
• Ерік Брьодрешифт (Грим) — ударні(1995—1998)
• Івар Бьорнсон — клавішні (1995—1998)
• Кай Ліє — бас-гітара (1996—1998)
• Асгейр Мікельсон — ударні, бас-гітара на Epic, оформлення альбомів (1999—2008)
• Ян Ерік Торгерсен (Тюр) — бас-гітара (2000—2003, 2006—2010)