Авл Вергіній Трікост Целіомонтан (консул 494 року до н. е.)
Авл Вергі́ній Тріко́ст Целіомонта́н (лат. Aulus Virginius Tricostus Caeliomontanus; ? — після 487 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч ранньої Римської республіки, консул 494 до н. е.
| Авл Вергіній Трікост Целіомонтан | |
|---|---|
| лат. A. Verginius A.f. Tricostus Caeliomontanus | |
| Ім'я при народженні | Aulus Virginius Tricostus Caeliomontanus |
| Народився |
6 століття до н. е. Стародавній Рим |
| Помер |
5 століття до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
| Суспільний стан | патрицій[1] |
| Посада | консул |
| Термін | 494 до н. е. |
| Попередник | Аппій Клавдій Сабін Інрегіллен |
| Наступник | Постум Коміній Аврунк |
| Рід | Вергінії |
| Батько | Авл Вергіній Трікост Целіомонтан |
| Мати | невідомо |
| У шлюбі з | невідомо і невідомо |
| Діти | Тіт Ветурій Гемін Цикурін |
Життєпис
Походив з патриціанського роду Вергініїв. Син Авла Вергінія Трікоста Целіомонтана. Про молоді роки немає відомостей.
У 494 до н. е. його обрано консулом разом з Титом Ветурієм Геміном Цикуріном. Тоді тривала Перша Латинська війна. Разом з колегою розпочав набір війська, чим викликав невдоволення плебсу. Тому сенат призначив диктатора Манія Валерія Волуза Максима. Авлу Вергінію було доручено очолити кампанію проти вольсків. Він на чолі 3 легіонів успішно діяв проти ворогів, захопивши місто Велетрі, де заснував римську колонію.
Проте в цей час плебеї виступили проти патриціїв і пішли на Священну гору (так звана сецесія), що одразу призводило до припинення економічного життя в Римі. Тому було сформована комісія з 10 сенаторів, куди увійшов Авл Вергі́ній, для перемовин з плебеями.
У 487 до н. е. як військовий трибун брав участь у війні проти вольсків. Про подальшу долю його немає відомостей.
Родина
- Авл Вергіній Трікост Целіомонтан, консул 469 до н. е.
- Спурій Вергіній Трікост Целіомонтан, консул 456 до н. е.
Джерела
- Hans Georg Gundel: Verginius 11). У: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band VIII A,2, Stuttgart 1958, Sp. 1520—1522. (нім.)