Авл Офілій

Авл Офілій (*Aulus Ofilius, I ст. до н. е. ) — давньоримський правник часів занепаду Римської республіки.

Авл Офілій
Народився 100 до н. е.[1]
Помер 1 століття до н. е.
Громадянство Римська республіка
Діяльність правник
Вчителі Сервій Сульпіцій Руф
Відомі учні Марк Антистій Лабеон і Гай Атей Капітон
Знання мов латина

Життєпис

Походив зі стану вершників. Про родину Офілія мало відомостей. Навчався у відомого на той час правника Сервія Сульпіція Руфа. Згодом став другом Гая Юлія Цезаря, підтримуючи того у політичних справах. Втім швидко відмовився від політичної кар'єри, зосередившись на правництві. Його учнями були Квінт Елій Туберон, Гай Атей Капітон, Марк Антистій Лабеон.

Твори

У доробку переважно праці з цивільного права. Авл Офілій склав перший великий коментар до преторського едикту. Також значною роботою була «Ius civile», яка часто цитувалася наступними правниками. Крім того, є автором «De legibus», «Actiones», «Libri iuris partiti», «Ad Atticum».

Джерела

  1. OCLC. VIAF (Virtual International Authority File)[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.