Авл Офілій
Авл Офілій (*Aulus Ofilius, I ст. до н. е. ) — давньоримський правник часів занепаду Римської республіки.
| Авл Офілій | |
|---|---|
| Народився | 100 до н. е.[1] |
| Помер | 1 століття до н. е. |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | правник |
| Вчителі | Сервій Сульпіцій Руф |
| Відомі учні | Марк Антистій Лабеон і Гай Атей Капітон |
| Знання мов | латина |
Життєпис
Походив зі стану вершників. Про родину Офілія мало відомостей. Навчався у відомого на той час правника Сервія Сульпіція Руфа. Згодом став другом Гая Юлія Цезаря, підтримуючи того у політичних справах. Втім швидко відмовився від політичної кар'єри, зосередившись на правництві. Його учнями були Квінт Елій Туберон, Гай Атей Капітон, Марк Антистій Лабеон.
Твори
У доробку переважно праці з цивільного права. Авл Офілій склав перший великий коментар до преторського едикту. Також значною роботою була «Ius civile», яка часто цитувалася наступними правниками. Крім того, є автором «De legibus», «Actiones», «Libri iuris partiti», «Ad Atticum».
Джерела
- https://web.archive.org/web/20140319122513/http://www.pravo.vuzlib.org/book_z1017_page_20.html
- José Manuel Roldán, José María Blázquez, Arcadio del Castillo El Imperio Romano, Historia de Roma, tomo II, Ediciones Cátedra, 1999.
- OCLC. VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.