Автоматичний револьвер

Автоматичний револьвер — це револьвер, який використовує енергію стрільби для зведення ударника та обертання барабана, замість ручної дії. Екземпляри дійсно самозарядних револьверів є рідкісними, а термін часто застосовують до револьверів з переламною рамкою з автоматичною системою екстракції гільз при відкриванні.

Авторевольвер Mateba

Історія

Автоматичний револьвер було передано Мозесу Пулу, патентному агенту, в 1841 році. Особа винахідника такої зброї невідома.[1] Інший автоматичний револьвер було передано британському патентному агенту Вільяму Еварду Ньютону американцями Мершоном та Голлінгвортом у 1854 році.[2] В обох цих пістолетах було використано годинниковий механізм для виконання автоматичних операцій. В 1895 році було розроблено автоматичний револьвер Webley-Fosbery, який став першим комерційним і найвідомішим автоматичним револьвером.

Опис

Стандартний револьвер має ручну систему дії, де зведення курка обертає барабан у револьверах одинарної дії або при натисканні спускового гачка, коли зводиться курок і обертається барабан у револьверах подвійної дії. Основною ідеєю автоматичних револьверів є автоматизація цих дій, виключаючи потребу ручного зведення курка між пострілами.

Цього можна досягти за допомогою пістолетного затвора, який розташовано на верхній частині рамки, рух якого використовують для обертання барабана і зведення курка. Дія схожа на таку саму, як і в більшості самозарядних пістолетів.

Приклади

  • Норвезький револьвер Ландстада було розроблено і представлено в 1900 році. Він має незвичну конструкцію з пласким барабаном на дві камори. Вони заряджалися з коробчастого магазину, який розташовувався в руків'ї. Після пострілу затвор виштовхував порожню гільзу з барабана, заряджав набій в нижню камору, а потім обертав барабан на 180 градусів. Револьвер був готовий до стрільби. Він міг використовувати набої 7,5 м Наган, який в той час використовували в норвезькій та шведський версіях бельгійського револьвера Нагана M1895.[3]
  • Автоматичний револьвер Webley-Fosbery був першим комерційним зразком, який був представлений в 1901 році. Дія відбувалася за допомогою віддачі, де барабан та ствол рухалися назад, зводячи курок і обертаючи барабан. На барабані можна побачити фігурні канавки, завдяки яким він повертається при відкаті навколо своєї осі. Під час цього руху фіксована розпірка на рамці револьвера входила в нарізи на барабані і повертала його на одну дванадцяту повного обороту під час кожного ходу, таким чином здійснюючи поворот на одну шосту за час циклу віддачі і повернення, підставляючи новий набій під удар курка. Версія .38 калібру мала барабан на 8 набоїв, версія .455 калібру мала барабан на 6 набоїв. Загалом було випущено 4750 револьверів.[4]
  • Автоматичний револьвер Union було розроблено в США. Було випущено лише 65 штук.[5]
  • В Іспанії випускали автоматичний револьвер Zulaica M. Zulaica y Cia. В 1905 Zulaica запатентувала не звичайний автоматичний револьвер під набій .22LR, але було випущено лише кілька зразків і навіть кілька збереглося. Zulaica почала випускати автоматичні пістолети тип 'Eibar' за контрактом французької армії в 1915 та 1916 роках, крім того вони надійшли в цивільний продаж до 1920-х років.[6]
  • В 1997 році компанія Mateba розробила автоматичний револьвер з віддачею, авторевольвер Mateba Unica, який використовував енергію віддачі для автоматичного обертання барабана на 6 або 7 набоїв, залежно від моделі. Компанія розробила кілька версій свого «авторевольвера», в тому числі довгоствольні та навіть гвинтівкоподібні варіанти, зазвичай під набій .357 Magnum, але також існували варіанти під більші набої .44 Magnum та .454 Casull.[7]

Див. також

Примітки

  1. A.W.F. Taylerson; R.A.N. Andrews; J. Frith (1968). The Revolver 1818-1865. Herbert Jenkins Ltd. с. 295.
  2. https://books.google.co.uk/books?id=-CtMAAAAYAAJ&pg=PA640&dq=Mershon+Hollingsworth+1854+Patent&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwj8957srYXWAhWnDcAKHaeAAMgQ6AEIJjAA#v=onepage&q=Mershon%20Hollingsworth%201854%20Patent&f=false
  3. Hogg, Ian V.; Walter, John (2004). Pistols of the World. David & Charles. с. 197–198. ISBN 0-87349-460-1.
  4. Kinard, Jeff (2004). Pistols: An Illustrated History of Their Impact. ABC-CLIO. с. 144. ISBN 978-1-85109-470-7.
  5. Ian V. Hogg; John Walter (2004). Pistols of the World. Krause Publications. с. 357. ISBN 978-0-87349-460-1.
  6. (Firm), Outdoor Life Books (1985). Guns and shooting yearbook, 1985. Outdoor Life Books. с. 58–60. ISBN 978-0-943822-45-7.
  7. Shideler, Dan (2011). Gun Digest 2012. Iola, Wisconsin: Gun Digest Books. с. 416. ISBN 1-4402-2891-4.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.