Авіаційний діапазон

Авіаційний діапазон (англ. Airband) — діапазон частот ультракоротких радіохвиль, виділений для радіозв'язку в галузі цивільної авіації, його іноді також називають VHF. Частоти цього діапазону використовуються для радіонавігації та керування повітряним рухом.

Авіаційний трансивер.

У більшості країн необхідна ліцензія на експлуатацію обладнання, що працює в авіаційному діапазоні.

Спектр частот
Антенна решітка в аеропорту Амстердама

Авіаційний діапазон використовує частоти від 108 до 137 МГц. Найнижчі 10 МГц діпазону (108–117.95 Мгц) розділені на 200 вузькосмугових каналів по 50 кГц кожний. Вони зарезервовані для навігаційних засобів, таких як VOR-радіомаяки і системи посадки повітряних кораблів ILS.[1]

Типова дальність передачі на частотах авіадіапазону для літака на висоті 35 000 футів (10,6 км) складає близько 200 миль (322 км) за добрих погодних умов.[2]

Для зв'язку в авіаційному діапазоні використувується амплітудна модуляція.

Несанкціоноване використання

У більшості країн є незаконним передача в авіадіапазоні без відповідної ліцензії.

Прослуховування частот авіадіапазону без ліцензії також є порушенням в деяких країнах, в тому числі у Великій Британії[3]

Див. також

Примітки
  1. Spectrum Engineering Services - Radio Frequency Bands Supporting Aviation. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 27 грудня 2014.
  2. VII. ELECTRONIC AIDS TO INSTRUMENT FLYING. FAA test company. Процитовано 27 грудня 2014.
  3. Receive Only Radio – Scanners Etc. ofcom
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.