Авілов Михайло Іванович

Навчання мистецтву розпочав у 1893 році в Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв (м. Санкт-Петербург). З 1903 року навчався в студії гравера-офортиста Л. Дмитрієва-Кавказького, але граверна справа його не зацікавила і він став вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв у майстерні художника-баталіста, засновника російської школи панорамного живопису Франца Рубо. З 1910 року продовжив навчання у майстра батального та анімалістичного жанрів українського походження Миколи Самокиша. Брав участь у виставках Академії мистецтв і Товариства ім. А. Куїнджі. Звання художника отримав у 1913 році за історичне полотно «Царевич на прогулянці (Молодий царевич і бояри-вихователі)»[3].

З початком Першої світової війни пішов добровольцем на фронт. Малював зарисовки які надсилав до журналів «Нива» та «Солнце России». З 1917 року в Сибірі в Тюмені, Іркутську, Барнаулі де викладає в школах, малює в театрах.

У 1921 році повернувся до Петрограда, викладає в школі Товариства заохочення мистецтв, а згодом в Академії мистецтв. У 1922—1930 роках викладав у Художньо-промисловому технікумі (тепер Санкт-Петербурзьке художнє училище ім. М. Реріха). У 1923 році стає членом Асоціації художників революційної Росії.

Під час німецько-радянської війни до грудня 1941 перебував у блокадному Ленінграді, згодом в евакуації.

З 1947 року викладає в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Репіна.

У 1920-х роках писав картина на історичну тематику («Тарас Бульба з синами» (1922), «Робітники привозять Пугачову гармати» (1924)) та на події громадянської війни («Роззброєння частин колчаківської армії» (1926), «Сибірські партизани» (1926), «Прорив польського фронту Першою кінною армією в 1920 році» (1928)). Займався книжковою графікою та плакатом.

У 1930-ті роках малював батальні картини («Взяття станції Касторна» (1930), «Танки на маневруванні» (1934)), брав участь у створенні панорами «Штурм Перекопу» (1934—1940).

В евакуації в 1943 році написав монументальне полотно «Поєдинок Пересвіта з Челубеєм на Куликовому полі» (1943).

У творчому доробку М. Авілова є також анімалістичні, пейзажні, жанрові композиції («Міст», «Вершник», «Московська трійка», «Кінь, запряжений в санчата», «Пермська баба» та ін.).

У післявоєнні роки репродукції робіт художника включалась до шкільних підручників.

Твори М. Авілова зберігаються в Російському музеї, Третьяковській галереї, є і в українські музеях, зокрема, Дніпровському художньому музеї, Дніпровський національному історичному музеї ім. Д. Яворницького, Миколаївському художньому музеї ім. В. Верещагіна.

За картину «Поєдинок Пересвіта з Челубеєм на Куликовому полі» (1943) у 1946 році отримав Сталінську премію першого ступеня. У 1953 році присвоєно звання народного художника Росії.

Нагороди:

• орден Трудового Червоного прапора (1941)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

У Кривому розі на його честь названа вулиця[4].

• Авілов Михайло Іванович // ВУЕ