Агаджанян Артур Володимирович
Агаджанян Артур Володимирович (вірм. Աղաջանյան Արթուր Վլադիմիրի; 23 жовтня 1957, Ханлар) — вірменський громадський діяч, соціолог, політолог. Кандидат наук.
| Агаджанян Артур Володимирович вірм. Արթուր Վլադիմիրի Աղաջանյան | |
|---|---|
| вірм. Արթուր Վլադիմիրի Աղաջանյան | |
 | |
| Народився |
23 жовтня 1957 (64 роки) Ханлар, Азербайджанська РСР |
| Громадянство |
 СРСР, Вірменія,  Швеція |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | Казанський державний університет |
| Нагороди |
 СРСР,Орден Бойового Хреста II ступеня Медаль «За бойові заслуги» Медаль «20 років Збройних сил РА» Медаль «Маршал Баграмян-100» |
Життєпис
У 1975—1979 служба в радянській армії. Ветеран війни в Афганістані.
У 1984 році закінчив Казанський державний університет імені В. І. Ульянова-Леніна.
У 1986 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Соціологія».
Працював у Вірменському ПО Авіакомплекс, інженер-соціолог, начальник бюро, начальник відділу кадрів і режиму, заступник директора з кадрів і режиму заводу «Мікропроцесор» Вірменського ПО Авіакомплекс, був обраний звільненим головою профспілкової організації Вірменського Виробничого Об'єднання «Авіакомплекс» і членом ЦК профспілки працівників авіаційної промисловості СРСР.
Член Міжнародного союзу журналістів (IFJ). Спілки журналістів Швеції (2008) та Угорщини (2007).
Творець і керівник Міжнародного аналітичного центру «Погляд з Європи» Стокгольм, Швеція та Міжнародного агентства новин ArmNews.Eu Брюссель.
У 2006 році обраний головою правління та президентом міжнародної організації «Kristna mot terrorism» (Християни проти терору) Швеція.
Артур Агаджанян голова громадської організації смертників «Спарапеті Коч».
Є одним з активних учасників Карабаського руху.
З 1989 активно включився у створення добровольчих загонів і оборони прикордонних з Азербайджаном районів Вірменії.
Брав безпосередню участь у бойових діях на території Нагірного Карабаху. Командував спеціальним взводом добровольчого батальйону смертників «Арців». У подальшому був командиром батальйону особливого призначення (смертників) «Арців» -5.
У 1992 році командував південним напрямком (фронтом) Лачинського гуманітарного коридору. У 1993 році був призначений на посаду заступника командира 5 мотострілецької контрактної бригади МО РА.
У 1993 в травні був переведений у новостворене Управління військової політики МО РА і за наказом міністра оборони Вірменії Вазгена Манукяна відбув у тривале відрядження на Північний Кавказ.
У зв'язку зі скасуванням Управління військової політики був призначений старшим офіцером Управління по роботі з особовим складом МО РА. У 1994 призначений на посаду заступника командира бригади ППО, командир бригади ППО.