Агравація

Аграва́ція (від лат. aggravare — обтяжувати, загострювати, погіршувати) — неправильна самооцінка власного хворобливого стану, його проявів або тяжкості у вигляді перебільшення страждань та переживань, фізичної чи психічної немочі[1].

Найчастіше є проявом розладів особистості, переважно з вираженими гістріорними рисами характеру. Неусвідомлена агравація може спостерігатися у здорових осіб (зокрема у дітей) з рентними відносинами як примітивна форма захисту від таких дій або подій, які завдають їм надмірних переживань[1]. У цьому разі агравація спрямована на задоволення потреби у співчутті, співпереживанні з боку оточення. У людей похилого віку агравація зазвичай виникає при гострому відчутті самотності й покинутості; проявляється демонстративною, театральною поведінкою[1]. Агравація часто спостерігається у хворих на олігофренію, дисоціативні розлади, а також у разі органічних уражень головного мозку, розумової відсталості, патологічних розладів особистості, змін особистості під впливом хронічної хвороби (наприклад, віддалених наслідків черепно-мозкової травми, епілептичної хвороби) або внаслідок узалежнення від психоактивних речовин (алкоголю, наркотиків).

Агравація є проявом одночасно усвідомлених і неусвідомлених дій. Жорсткий розподіл на неусвідомлену та усвідомлену агравацію нині зазнає критики з боку психологів та патопсихологів[1].

У судовій психіатрії, агравація - є одним з факторів, який має встановити, або спростувати експерт під час психіатричної експертизи[2].

Див. також

Примітки
  1. Агравація. ВУЕ (укр.). Процитовано 20 вересня 2021.
  2. КІКІНЧУК Василь Васильович ЛОЗОВА Світлана Миколаївна ГУСЄВА Влада Олександрівна (2019). СУДОВА МЕДИЦИНА ТА ПСИХІАТРІЯ (українською). Харківський національний університет внутрішніх справ. с. 65. ISBN 978-966-610-240-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.