Адам Френсі
Адам Френсі (англ. Adam Fraunceys; бл. 1315–1375) — багатий лондонський купець часів середньовічної Англії, останній мер Лондонського Сіті.
| Адам Френсі | |
|---|---|
| Народився |
бл. 1315
Йоркшир |
| Помер |
1375 Лондон |
| Підданство | королівство Англія |
| Національність | англієць |
| Діяльність | торговець |
| Посада | мер Лондонського Сіті |
| Термін | 1352—1353 роки |
| Попередник | Генріх ле Валліс |
| Наступник | Джон ле Бланд |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Френсі |
| Батько | Адам Френсі |
| Мати | Констанс |
| Родичі | Саймон Френсі |
| У шлюбі з |
Джоанна Егніс Чемпнес |
| Діти | 3 сина і 3 доньки |
Життєпис
Походив з купців Йоркширу. Син Адама Френсі, купця, та Констанс. Народився в якомусь місті Йоркширу. Увійшов до гільдії мерсерів (торгівців розкошами), що були віктуалерами («старий патриціат»). Мерсери тоді були найвпливовішою гільдією Лондона. Замолоду перебирається до Лондона. Тут оженився, але шлюб був невдалим через ранню смерть дітей. 1339 року вперше письмово згадується як містянин Лондона. Того ж року їздив з торгових справ до фламандського міста Брюгге, де провів декілька років. Невдовзі починає активну торгівлю з іншими містами Ганзи.
Починає активно кредитувати лицарство Корнуелла, Східного Мідленда, Бретані, містян Лондона. Водночас скуповує нерухомість в найпрестижніших округах Лондона. Слідом за цим придбав маєтності в графствах Міддлсекс і Ессекс. До 1371 року Адам Френсі мав 12 садиб, 1056 акрів орної землі, 189 акрів лугів, 61 акр пасовищ, 13 акрів лісу, 4 садів, ставки, 2 водяних і 1 вітряних млини. Водночас разом з найближчим другом Джоном Пайєлом 34 рази надавав кредити королю Едуарду III.
З 1340-х років починає здійснювати спільні операції зі своїм кузеном Саймоном Френсі. Між 1350 і 1363 роками надавав кошти, на які була побудована східна частина південного трансепта монастирської церкви св. Олени на Бішопсгейту разом з її аркадою, там з'явилися дві каплиці — Духа Святого і Діви Марії.
У 1350-х роках брати Френсі придбали власне судно «Ла Лоуренс», який курсував між Слейсом, Нькаслом, Лондоном, перевозячи рибу та вовну. В цей же час спільно з Джоном Пайєлом став скуповувати вовну для експорту до Фландрії. 1352 року обирається мером Лондонського Сіті. 1353 року його повноваження були продовжені. Домігся підвищення статусу голови міського управління — з мера на лорд-мера Сіті.
1355 року сприяв обранню лорд-мером Саймона Френсі. 1359 року після смерті дружини оженився на давній коханці, від якої у Френсі було 3 позашлюбних сина. 1365—1366 роках відправив вовни до Фландрії на 1,217 фунтів. 1369 року до нього манор Едмонтон в Міддсексі перейшов у власність, з ним Френсі отримав титул лорда (лицаря). Помер 4 або 5 травня 1375 року. Поховано у церкві Св. Олени. Родинну справу успадкував його син Адам, що фактично відмовився від торговельної справи, ставши джентрі в Міддлсексі.
Родина
1. Дружина — невідома
Діти:
- Мод (померла дитиною)
- Джоанна (померла дитиною)
2. Дружина — Егніс, донька Вільяма Чемпнеса з Кенту
Діти:
- Томас (д/н—до 1359)
- Роберт (д/н—1362/1368)
- Адам (д/н—після 1380)
- Мод (1360—д/н), дружина: 1) Джона Обрі з гільдії торгівців прянощами; 2) невідомий; 3) Джон Монтегю, 3-й граф Солсбері
Джерела
- Calendar of the Cartularies of John Pyel and Adam Fraunceys / еd. by S. J. O'Connor. — L., 1993. — Vol. 2. –433 p.
- O'Connor S. J. Adam Fraunceys and John Pyel: Perception of status among merchants in Fourteenth-Century London / S. J. O'Connor // Trade, devotion and governance. Papers in later medieval history / еds. by D. Clayton, R. Davies and P. McNiven. — Stroud, 1994. — Р. 17–35.