Адепт (роман)

«Адепт» (повна назва «АDЕПТ, або свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен»)  — роман українських письменників Володимира Єшкілєва та Олега Гуцуляка. Написаний 1993 року та вперше опублікований у журналі «Сучасність» (№1,2-95). Перевиданий 1997 року видавництвом «Лілея-НВ», 2008 року  — Книжковим клубом «Клуб сімейного дозвілля», 2012 року  — видавництвом «Фоліо» .

«Адепт
АDЕПТ, або свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен.»
Видання 1997 року
Автор Володимир Єшкілєв
Олег Гуцуляк
Країна  Україна
Мова українська
Видавництво журнал «Сучасність» (№1,2-95)[1]
Лілея-НВ[1]
Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»[2]
Фоліо[3]
Видано 1993[4], 1997, 2008[2], 2012[3]
Тип носія друк (оправа)
Сторінок 240
ISBN 978-966-343-790-3 [2]
978-966-03-6003-7[3]

Роман «став помітним явищем постмодерністської течії в українській літературі 90-х років»[4]

Опис книги

Опис видання 2008 року

«Тексти виринають із небуття зі шляхетною скромністю непоспішливих мандрівників Сущого...» Роман «Адепт» органічно поєднав у собі авантюрність та сюжетну насиченість історико-пригодницького жанру з філософською глибиною авторської концепції та елементами текстової гри, що властиві сучасній елітарній літературі.[2]

Опис видання 2012 року

Роман В. Єшкілєва і О. Гуцуляка «Адепт» критики відносять до найвідоміших та найцікавіших творів української історичної романістики. Динамічний захоплюючий сюжет переносить читача у ІХ століття, знайомить із суворими воїнами слов’яно-варязької Русі часів Аскольда і Хельга, мудрецями таємничої Хазарії та святими відлюдниками із християнських монастирів Єгипту. Головний герой роману — молодий київський жрець Ратибор — стає учасником грандіозних битв давнини, які на тисячоліття визначили долю Великого Євразійського степу. Битв, де зійшлися у смертельному двобої південна зірка і північна свастика.[3]

Рецензія

Останнім часом стало модно визначати жанри книжок, а скоріше придумувати нові. Тож не будемо оригінальними і спробуємо це зробити. У випадку «Адепту», жанр визначений авторами — «роман знаків». Спробуємо не погодитись. Це, скоріше, «апокрифічний літопис». Історичні події, географічні мапи, назви міст і стиль написання вказують саме на те, що це літопис. Апокрифічність йому додає те, що він не «канонізований» сучасною наукою про історію та релігійними вченнями, а дарма...[5]

Видання
  • 1995 рік — у журналі «Сучасність».
  • 1997 рік — видавництво «Лілея-НВ».
  • 2008 рік — видавництво «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля».
  • 2012 рік — видавництво «Фоліо».

Примітки
  1. Володимир Єшкілєв на сайті «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». — Процитовано 18 грудня 2012 (укр.)
  2. Володимир Єшкілєв, Олег Гуцуляк. Адепт на сайті «Книгоман». — Процитовано 18 грудня 2012
  3. Володимир Єшкілєв, Олег Гуцуляк. Адепт на сайті LiveLib. — Процитовано 18 грудня 2012 (укр.)
  4. Володимир Єшкілєв, Олег Гуцуляк. Адепт у Е-бібліотеці «Чтиво». — Процитовано 18 грудня 2012
  5. Андрій Пясецький. Володимир Єшкілєв, Олег Гуцуляк «Адепт» – апокрифічний літопис Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. на сайті «Сумно?». — Процитовано 18 грудня 2012

Посилання
  1. Володимир Єшкілєв, Олег Гуцуляк. Адепт у Е-бібліотеці «Чтиво». — Процитовано 18 грудня 2012
  2. Володимир Єшкілєв, Олег Гуцуляк. АDЕПТ, або свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен. Роман знаків (електронна версія) на сайті RuLit. — Процитовано 16 грудня 2012 (укр.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.