Адміністративний нагляд
Адміністративний нагляд — захід адміністративного примусу, що має запобіжний вплив у сфері забезпечення громадського порядку. Адміністративний нагляд здійснюють переважно органи внутрішніх справ, інспекції та відомства. Встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Відповідно до Закону «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд застосовується щодо повнолітніх, які:
- засуджені до позбавлення волі за тяжкі або особливо тяжкі злочини або засуджені два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбуття покарання вони не стали на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства, що виражалось у відповідній поведінці (встановлюється на підставі матеріалів установ виконання покарань);
- засуджені до позбавлення волі за тяжкі або особливо тяжкі злочини або засуджені два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбуття покарання або умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання систематично порушують громадський порядок, вчиняють адміністративні правопорушення, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ (встановлюється на підставі матеріалів органів внутрішніх справ);
- засуджені до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (встановлюється на підставі вироку суду).
Адміністративний нагляд встановлюється суддею на строк від одного до двох років, але не більше, ніж до настання термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. За наявності підстав адміністративний нагляд може бути продовжено щоразу ще на шість місяців. Термін нагляду починається з дня оголошення постанови судді особі, над якою встановлено нагляд.
Адміністративний нагляд здійснюється поліцією. Особу, щодо якої встановлено нагляд, беруть на облік і фотографують. Працівники міліції зобов'язані систематично контролювати поведінку особи, запобігати вчиненню ними адміністративних порушень та порушень прав інших громадян та припиняти їх, а також розшукувати осіб, які ухиляються від нагляду.
Адміністративний нагляд припиняється постановою судді у разі зняття судимості або достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи; автоматично у разі закінчення терміну, на який його встановлено, якщо його не було продовжено, у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі або в разі його смерті.
Піднаглядні зобов'язані зареєструватись в органі внутрішніх справ за місцем проживання і реєструватись у місцевому органі внутрішніх справ щоразу, коли залишають місце постійного проживання в особистих справах і з дозволу міліції більш ніж на добу; з'являтись за викликом міліції і давати необхідні пояснення; повідомляти працівників міліції про зміну місця роботи чи проживання і про виїзд за межі проживання у службових справах.
Дії піднаглядних постановою судді можуть бути обмежені:
- забороною залишати будинок (квартиру) у визначений час — не більше восьми годин на добу;
- забороною перебування у визначених місцях району (міста);
- забороною виїзду чи обмеженням часу виїзду за межі району (міста) в особистих справах;
- необхідністю реєстрації в поліції від одного до чотирьох разів на місяць.
Джерела
- Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»
- Адміністративний примус: Битяк Ю.П., Гаращук В.М., Дьяченко О.В. та ін. Адміністративний примус, його види // Адміністративне право України: Підручник. — Київ : Юрінком Інтер, 2005. — 544 с. — ISBN 66-667-164-6.
Посилання
- Адміністративний нагляд // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.